Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 332/1857/18
провадження № 61-18293св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Комунальне підприємство "Водоканал", Запорізька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Водоканал" (далі - КП "Водоканал"), Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є користувачем будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана будівля під інвентарним номером 10048 перебуває в господарському віданні КП "Водоканал".
06 березня 1991 року рішенням адміністрації та профкому КП "Водоканал" вказане приміщення, що раніше було медичним пунктом, з інв. № 10048 було виділено під житло сім`ї її чоловіка - слюсаря-хлораторщика ОСОБА_2 в складі 4-х чоловік.
З метою переведення колишньої будівлі медпункту з нежитлового фонду в житловий для використання під квартиру робітника, за погодженням з адміністрацією КП "Водоканал", було виконано проект реконструкції існуючої будівлі медпункту по АДРЕСА_1 в житловий будинок. Також були отримані відповідні дозволи Управління пожежної охорони та санітарно-епідеміологічної станції.
27 березня 1999 року ЗМ БТІ проведено інвентаризацію житлового будинку по АДРЕСА_1, складено технічний паспорт.
В 2008 році проведено нову інвентаризацію, складено технічний паспорт.
Відповідно до виготовленого технічного паспорту вказаний будинок та інші господарські будівлі не є аварійними та придатні до використання.
Позивачка вказує, що проживає в зазначеному житловому будинку зі своєю сім`єю з 1991 року, піклується про будинок, сплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку, що призначена для обслуговування житлового будинку.
Зазначений переобладнаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 і досі перебуває у господарському віданні КП "Водоканал". Необхідності для використання вказаного приміщення виробничих потреб ДВС-1 немає.
Позивачка зазначає, що неодноразово зверталася до КП "Водоканал" з клопотанням про визнання за нею права власності на це домоволодіння, оскільки вона понад 20 років безперервно користувалась даним нерухомим майном, але їй було відмовлено.
З урахуванням викладених обставин, просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, що складається: з житлового будинку літ. "А" площею 29,5 м2, житлової будови літ. "А1" площею 24,8 м2, службової прибудови літ. "а" площею 9,5 м2, службової прибудови літ. "а1" площею 13,5 м2, недобудованої службової прибудови літ. "а2" площею 2,4 м2, недобудованої службової прибудови літ. "а3" площею 4,8 м2, ганка площею 1,3 м2, ганка площею 1,1 м2, господарських будов: сараю літ. "В" площею 3,8 м2, зливної ями № 4, парканів № 1,2,3 замощення І. Загальна площа - 91 м2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач більше 20 років безперервно, відкрито та добросовісно володіє та користується вищезазначеним домоволодінням, доглядає за ним, несе усі витрати по утриманню домоволодіння та сплачує комунальні платежі, що підтверджено матеріалами справи.
Не погодившись із цим рішенням, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задоволено.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року у цій справі скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП "Водоканал", Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довела наявності підстав для набуття права власності на спірне нерухоме майно за давністю володіння.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця просила суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
12 листопада 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від заступника прокурора Запорізької області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
25 листопада 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від КП "Водоканал"надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 листопада 2019 року матеріали цивільної справи № 332/1857/18 надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є користувачем будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана будівля під інв. № 10048 є комунальною власністю та перебуває в господарському віданні КП "Водоканал".
06 березня 1991 року рішенням адміністрації та профкому КП "Водоканал" приміщення з інв. № 10048 було виділено під житло слюсарю-хлораторщику підприємства ОСОБА_2 в складі 4-х чоловік (у тому числі - позивачка).
Питання щодо вилучення зазначеної будівлі з комунальної власності не розглядалося.
Запорізькою міською радою згода на відчуження будівлі по АДРЕСА_1 з комунальної власності не надавалася.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.