Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 654/2919/17
провадження № 61-45000св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Голопристанська державна нотаріальна контора Херсонської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання із спадкодавцем, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, на день смерті якої, і після поховання, вона разом з дочкою ОСОБА_5, постійно проживала в будинку спадкодавця АДРЕСА_1, у зв`язку з чим прийняла спадщину після смерті матері.
У 2016 році їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 успадкувала все майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, й яке складається із земельної частки (паю) розміром 12, 91 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0044977 від 09 липня 1997 року; земельної ділянки площею 4, 76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯБ № 894075 від 26 лютого 2007 року; жилого будинку АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1988 року, та 09 листопада 2007 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Посилаючись на те, що відповідач приховала від неї факт оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, а вона прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем, ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги, просила встановити факт її проживання з ОСОБА_4 на час смерті останьої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 листопада 2007 року на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 4, 76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯБ № 894075 від 26 лютого 2007 року та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 червня 2018 року у складі головуючого судді Францішка Ю. В. позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 на час смерті останньої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 листопада 2007 року на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 4, 76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №894075 від 26 лютого 2007 року; визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 4, 76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та передана для ведення товарного сісльськогосподарського виробництва, яка належало померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №894075 від 26 лютого 2007 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до вимог частини третьої статі 1268 ЦК України позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_6, задоволено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 червня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована недоведеністю факту проживання позивача зі своєю матір`ю ОСОБА_4 на день смерті останньої, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції поклав в основу свого рішення переважно матеріали спадкової справи та докази надані відповідачем, ряд яких взагалі не стосується предмету спору та не містить інформації про наявність або відсутність відповідного факту, при цьому повністю проігнорувавши докази надані стороною позивача на підтвердження своїх доводів, не надавши їм належної правової оцінки, унаслідок чого ухвалив помилкове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших у часників справи
У поданому 05 листопада 2018 року відзиві, ОСОБА_2 просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення апеляційного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_3, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 квітня 2006 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю) розміром 12,91 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0044977 від 09 липня 1997 року; земельної ділянки площею 4,76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯБ № 894075 від 26 лютого 2007 року; жилого будинку АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1988 року.
Відповідач ОСОБА_2 у визначений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 та 26 січня 2007 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної частки (паю) розміром 12,91 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0044977 від 09 липня 1997 року; земельної ділянки площею 4,76 га, що розташована на території Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯБ № 894075 від 26 лютого 2007 року; жилого будинку АДРЕСА_1, який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1988 року.
Позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася 11 вересня 2017 року.
Листом завідувача Голопристанської державної нотаріальної контори Херсонської області Негра О. А. від 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що вона у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не звернулася, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, як того вимагає стаття 1268 ЦК України, у зв`язку з чим їй рекомендовано звернутися до суду з заявою про продовження строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .