Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 757/5384/16-ц
провадження № 61-2888св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенко Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що 24 вересня 1981 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
За час перебування у шлюбі, між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 травня 2004 року було укладено договір про депозитний вклад VIP № 0Б01632001, згідно з умовами якого на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідачем було внесено спільні сімейні грошові кошти в сумі 621 238,03 доларів США. В подальшому до цього депозитного договору сторонами було укладено 34 додаткові угоди. Відповідно до додаткової угоди від 21 серпня 2014 року № 34 до договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року, внесено зміни до пункту 1.1. цього договору, де визначено, що вкладник ( ОСОБА_2 ) передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 621 238,03 доларів США, що складає суму вкладу, на термін до 26 лютого 2017 року. Процента ставка за вкладом з 07 липня 2014 року складає 12% річних. Період нарахування відсотків - 1 місяць.
28 грудня 2015 року відповідач знявся з реєстрації за місцем спільного проживання подружжя та зареєструвався за іншою адресою і проживає окремо. На час звернення до суду з позовом шлюб не розірвано та не встановлено режиму окремого проживання подружжя.
Позивач вважала, що грошові кошти, які зберігалися на депозитному рахунку в ПАТ КБ "ПриватБанк", були набуті за час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.
З урахуванням наведеного, позивач просила визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 621 238,03 доларів США, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001, укладеному 13 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Визнати за нею право власності на грошові кошти у сумі 310 619,01 доларів США, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001, укладеному 13 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 310 619,01 доларів США, які зберігаються на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001, укладеному 13 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошті в сумі 621 238,03 доларів США, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP № 0Б01632001, укладеного 13 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у сумі 310 619,01 доларів США, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кошти, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк", є спільною сумісною власністю подружжя. При цьому суд першої інстанції врахував визнання відповідачем позову та зауважив, що таке визнання не порушує прав та інтересів інших осіб, у тому числі й ПАТ КБ "ПриватБанк". Дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо використання на свій розсуд грошових коштів, розміщених відповідачем на підставі договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року порушує права і інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 310 619, 01 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано підтвердження того, що ці права чи інтереси позивача були порушені, невизнані або оспорювалися.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом поділу в справах про поділ майна подружжя може бути лише майно, яке належить їм на праві власності на момент розгляду справи, та знаходиться у одного із них або у третіх осіб. Кошти, які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року, були предметом застави в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитними договорами, укладеними ним із ПАТ КБ "ПриватБанк", які в подальшому були списані ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами. Отже, оскільки право власності у сторін на ці кошти було припинено, відповідно вони не можуть бути предметом поділу між подружжям.
Крім того, апеляційний суд, виходив з того, що оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону, у суду першої інстанції були відсутні підстави для його прийняття та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання таких коштів спільною сумісною власністю та їх поділ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що обставини, на які посилається суд апеляційної інстанції щодо припинення правовідносин пов`язаних з розміщенням банківського вкладу, не були встановлені та не відповідають дійсності. При цьому заявник звертає увагу на те, що апеляційний суд безпідставно долучив до матеріалів справи докази (а.с. 3-43, том 3), надані третьою особою під час розгляду справи в апеляційному суді жодним чином не мотивуючи цього.
Також заявник у касаційній скарзі наводить аргументи визнання відповідачем позову та обґрунтованість їх прийняття судом першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та надано строк для надання відзиву.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У березні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" засобом поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24 вересня 1981 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування сторін у шлюбі, між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") 13 травня 2004 року було укладено договір про депозитний вклад VIP №0Б01632001, згідно з умовами якого на рахунок № НОМЕР_1 в ЗАТ КБ "ПриватБанк" відповідачем було внесено спільні сімейні грошові кошти в сумі 621 238, 03 доларів США. В подальшому до цього депозитного договору сторонами було укладено 34 додаткові угоди.
Відповідно до додаткової угоди від 21 серпня 2014 року № 34 до договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року, внесено зміни до пункту 1.1. договору. Передбачено, що владник передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 621 238, 03 доларів США, що складає суму вкладу, на термін до 26 лютого 2017 року. Процента ставка за вкладом з 07 липня 2014 року складає 12 % річних. Період нарахування відсотків - 1 місяць.
Також, між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитні договори від 22 листопада 2006 року, від 28 березня 2005 року № 2К215Д, від 14 жовтня 2005 року № 2К170Д, від 29 липня 2005 року № 2К191Д, від 11 квітня 2005 року № 2К186 Д, від 28 березня 2005 року № 2К176Д, № 2К171Д.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за цими кредитними договорами між ним та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір застави майнових прав від 22 лютого 2005 року № Г.09.2.2.1-663 на отримання грошових коштів по депозитному договору VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року. Умовами цього договору передбачено право ПАТ КБ "ПриватБанк" задовольнити свої вимоги за кредитними договорами за рахунок грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13 травня 2004 року.
Відповідно до інформації, наданої ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитними договорами ПАТ "КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості було списано грошові кошти з депозитного рахунку № НОМЕР_1 . Доступний залишок грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім`я ОСОБА_2, становить 0,00.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.