Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 522/10173/16-ц
провадження № 61-42421св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кондоні Тетяни Олексіївни, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2017 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про визнання недійсним договору довічного утримання та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3, дідусь позивача, з 23 серпня 2015 року по 19 жовтня 2015 року постійно перебував на лікуванні та під доглядом у Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі; під час перебування у монастирі, зокрема 4 вересня 2015 року, не виїздив до м. Києва. 19 жовтня 2015 року позивач забрав дідуся додому в квартиру АДРЕСА_1, власником якої був дідусь, і в якій зареєстрований позивач разом зі своєю неповнолітньою дитиною. При цьому, після повернення дідуся з монастиря додому, останній не зміг знайти свій паспорт громадянина України та документи на квартиру. 30 жовтня 2015 року Приморський РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області видав ОСОБА_3 паспорт громадянина України.
27 квітня 2016 року позивачу та його дідусю ОСОБА_3 стало відомо, що 04 вересня 2015 року в м. Києві приватним нотаріусом посвідчено договір довічного утримання (догляду) між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Проте, 28 квітня 2015 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів позивачу ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_3 не визнавав факту того, що він укладав договір довічного утримання (догляду), за життя дідусь вчиняв дії на розірвання договору довічного утримання, фактично всі обов`язки по догляду дідуся виконував позивач, який його поховав, відповідач не виконував зобов`язань, визначених договором довічного утримання, договір посвідчено за відсутності волевиявлення ОСОБА_3, порушує публічний порядок і суперечить інтересам держави та суспільства, позивач просив:
розірвати договір довічного утримання шляхом визнання його недійсним і скасування державної реєстрації: а саме визнати недійсним договір довічного утримання (догляду) від 4 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О. В. і скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір довічного утримання (догляду) від 4 вересня 2015 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний правочин укладено за відсутності волевиявлення ОСОБА_3, тому є недійсним, а відповідно підлягає скасуванню реєстрація вказаного правочину.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2017 року - змінено, виключено з мотивувальної частини рішення судження суду стосовно висновків почеркознавчої експертизи від 23 червня 2017 року у кримінальній справі № 12016160500008943, а в іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в частині визнання правочину недійсним і скасування державної реєстрації відповідає обставинам справи і вимогам закону, а тому в цій частині підлягає залишенню без змін. Разом з тим, рішення суду підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини рішення судження суду стосовно висновків почеркознавчої експертизи від 23 червня 2017 року у кримінальній справі № 12016160500008943, оскільки суд послався на недопустимий доказ.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, адвокат ОСОБА_2 . - Кондоні Т. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і позов про розірвання договору довічного утримання надійшов до канцелярії суду також 05 травня 2016 року, що спростовує твердження про те, що спадкодавець за життя звертався до суду з приводу розірвання оспорюваного правочину; договір довічного утримання припинив свою дію із настанням смерті відчужувача. Судами не надано оцінки тій обставині, що судом розглядається справа № 522/20750/16-ц про визнання заповіту недійсним та усунення ОСОБА_1 від права на спадкування. У разі задоволення цих позовних вимог ОСОБА_1 взагалі не матиме права звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, твердження позивача у позові про те, що спадкодавець не міг укладати договір без дозволу органу опіки та піклування не ґрунтуються на вимогах Закону; представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі органу опіки та піклування, однак позивач, як батько і законний представник, жодного разу не з`явився у судове засідання. Суди у рішеннях посилаються на довідку Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря, яка не підписана ігуменею та не взяли до уваги довідку, яка підписана ігуменею ОСОБА_4 . Також судами не залучено до участі у справі ТОВ "МСС-Медія", яке відповідно до довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є власником спірної квартири.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами установлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі свідоцтва про право власності від 04 травня 2005 року був власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10-15 т. 1).
У спірній квартирі з 2008 року зареєстрований ОСОБА_1, а з 2010 року зареєстрована його донька ОСОБА_5, 2008 року народження (а. с. 18 т. 1).
04 вересня 2015 року в м. Києві, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу посвідчено договір довічного утримання (догляду) між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, за умовами якого: відчужувач передав, а набувач прийняв від відчужувача квартиру АДРЕСА_1 ; набувач зобов`язався надавати ОСОБА_3 довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду (опікування); за оцінкою сторін договору грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачується ОСОБА_3 набувачем склала 5 000,00 грн на місяць; догляд (опікування), що надається набувачем ОСОБА_3 включає в себе забезпечення ОСОБА_3 харчуванням, одягом, медикаментами та лікарськими засобами, наданням медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо), оплату за власний рахунок комунальних послуг, інших платежів, пов`язаних із проживанням в зазначений квартирі ОСОБА_3, надання будь-якої іншої допомоги, вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення ОСОБА_3 всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою тощо. До обов`язків набувача також входить виконання додаткових доручень ОСОБА_3, необхідних для забезпечення останнього належним доглядом. Набувач зобов`язується безкоштовно забезпечувати ОСОБА_3 житлом в квартирі, яка йому передана за договором, довічно. Для проживання ОСОБА_3 надається вся квартира, яка є предметом договору. Набувач зобов`язаний у разі смерті ОСОБА_3 поховати його (а. с. 7, т. 1).