УХВАЛА
03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 520/8910/18
Провадження № 11-1075апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської державної академії фізичної культури (далі - Академія), Організаційного комітету із проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури (далі - Організаційний комітет), Виборчої комісії з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури (далі - Виборча комісія), треті особи: Міністерство освіти і науки України (далі - МОН України), ОСОБА_2, ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати:
протиправними дії Академії щодо проведення виборів ректора, що відбулись 04 жовтня 2018 року;
визнати протиправними дії Організаційного комітету з проведення виборів ректора Академії з визначення співвідношення наукових, педагогічних та педагогічних штатних працівників, виборних представників з числа інших штатних працівників, виборних представників із числа студентів Академії згідно з абзацом п`ятим частини третьої статті 42 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон № 1556-VII), та з формування списків осіб, які мають право брати участь у виборах ректора, що відбулись 04 жовтня 2018 року;
визнати протиправними дії Виборчої комісії з прийняття від Організаційного комітету сформованих з порушенням абзацу п`ятого частини третьої статті 42 Закону № 1556-VII, списків осіб, які мають право брати участь у виборах, та подальшого проведення виборів до складання підсумкового протоколу 04 жовтня 2018 року № 5;
визнати недійсними та скасувати вибори ректора Академії, рішення Виборчої комісії щодо результатів виборів ректора - протокол від 04 жовтня 2018 року № 5.
Вимоги мотивував тим, що відповідно до пункту 3.2.2 Положення про порядок виборів ректора Академії Організаційний комітет визначає співвідношення наукових, науково-педагогічних та педагогічних штатних працівників, виборних працівників з числа інших штатних працівників, виборних представників із числа студентів Академії. Відповідно до повідомлення Оргкомітету від 28 вересня 2018 року право участь у виборах мають: від наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників - 172 особи; інших працівників - 16 осіб; делегатів з числа студентів - 222 особи. За відомостями Оргкомітету загальна кількість виборців складає 360 осіб.
Однак Оргкомітет безпідставно збільшив загальну кількість виборців до 410 осіб за рахунок збільшення кількості виборців серед виборних представників з числа студентів. Такі дії призвели до порушення норм представництва та збільшення кількісного складу голосуючих, що потягло складення неправомірного підсумкового протоколу виборчої комісії з результатами виборів ректора Академії від 04 жовтня 2018 року.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 25 січня 2019 року позов задовольнив. Своє рішення обґрунтував тим, що під час організації та проведення виборів ректора Академії допущено порушення вимог частини третьої статті 42 Закону України від 01 липня 2014 року "Про вищу освіту" № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII) за рахунок збільшення кількості виборців серед виборних представників з числа студентів. Відтак визнав, що протокол від 04 жовтня 2018 року № 5, складений за результатами проведення виборів, є протиправним.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 травня 2019 року рішення суду скасував і на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі закрив.
У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково розглянув цей спір в порядку адміністративного судочинства, оскільки він (спір) не має публічно-правовий характер та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи. За цими ознаками такий спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів і повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і направити справу на новий апеляційний розгляд.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон -№ 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.
Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Як згадано вище, у касаційній скарзі скаржник притримується думки, що цей спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спору щодо оскарження рішення органу - виборчої (конкурсної) комісії вищого навчального закладу, якому в особі адміністрації цього закладу МОН України як суб`єкт владних повноважень доручило організувати проведення виборів ректора, висловлювалась у постанові Великої Палати Верховного Суду від та 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18.
У згаданій справі № 522/8650/18 також заявлялися вимоги про визнання виборів ректора недійсними та скасування рішення виборчої комісії щодо їх результатів.
У тій справі фізична особа звернулася до суду з позовом, який обґрунтовувала тим, що під час організації та проведення виборів ректора Університету мали місце порушення вимог статті 42 Закону № 1556-VII, пунктів 12, 16, 30, 39 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726 (далі - Методичні рекомендації), а також пунктів 1.13, 3.2.9, 3.5, 4.11 Положення про виборчу систему та порядок обрання ректора Університету, затверджені протоколом вченої ради Університету від 08 лютого 2018 року (далі - Положення), наслідком чого стало порушення його прав як кандидата на посаду ректора Університету.