Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 266/6509/18-ц
провадження № 61-12866св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Маріупольська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 березня 2019 року у складі судді Курбанової Н. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Баркова В. М., Принцевської В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви і рішень судів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересована особа: Маріупольська міська рада.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3, після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1, який належав їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 15 листопада 1991 року № 953, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 15 листопада 1991 року за № 34759. Він, як спадкоємець першої черги, прийняв спадщину після смерті матері і вступив у володіння зазначеним спадковим майном, одразу переїхав до спадкового будинку, де постійно мешкає до цього часу. У 2001 році звернувся до Державної нотаріальної контори Приморського району м. Маріуполя, де йому роз`яснили, якщо він мешкає за тією ж адресою, де жили його батьки, за видачею свідоцтва про право на спадщину він може звернутися у будь-який час, без прив`язки до якогось строку. Проте коли він звернувся до приватного нотаріуса Лушкіної О. В., йому усно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що він не надав документів, які необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління та володіння спадковим майном.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що із матеріалів справи та заяви ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, вбачається спір про право, зважаючи на те, що встановлення цього факту необхідно для реалізації в подальшому права на спадкування, що є окремим предметом доказування та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 травня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2, заявив про фактичне прийняття спадщини шляхом вселення у 2000 році до спадкового будинку і проживання в ньому до цього часу. З огляду на викладене, у такому випадку об`єктивно вбачається наявність спору про право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, між ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою, яка у разі неприйняття спадщини, зобов`язана вирішити питання про визнання її відумерлою відповідно до положень частини першої статті 1277 ЦК України. Таким чином, факт, який просить встановити заявник, не може бути встановлений у порядку окремого провадження, а ОСОБА_1 із відповідним вимогами необхідно звернутися до суду шляхом пред`явлення позову, при розгляді якого судом має бути надана оцінка зазначеним заявником обставинам.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Судукасаційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 березня 2019 рокута постанову Донецького апеляційного суду від 23 травня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди при розгляді справи повинні уникати надмірного формалізму, оскільки метою судового розгляду є ухвалення законного та обґрунтованого рішення, яке ґрунтується на засадах верховенства права. Заявником у справі надані докази мирного володіння майном протягом практично 20 років, оскільки, на виконання статей 548, 549 ЦК УРСР, ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері ще у 2000 році, що виразилось у фактичному вступі в управління та володіння спадковим майном. Суд першої інстанції помилково посилається на пункт постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", оскільки спадщина після смерті матері заявника відкрилась у 2000 році і була прийнята заявником у тому ж році під час дії ЦК Української РСР. Отже, для отримання спадщини ОСОБА_1 повинен довести фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, як це передбачено положенням ЦК Української РСР, а не факт постійного проживання зі спадкодавцем, як це передбачено ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй на праві власності нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю Другої маріупольської державної нотаріальної контори від 26 січня 2019 року № 148/01-16 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 25 січня 2019 року № 54885472, спадкова справа щодо майна ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня.