Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/7867/13-ц
провадження № 61-13091св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі судді Рубан С. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди Ірини Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ПАТ - "Дельта Банк"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву мотивовано тим, що 08 грудня 2012 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3265, на підставі якого звернено стягнення на нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, та належать на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог стягувача - ПАТ "Дельта Банк" в сумі 604 127,09 грн. При цьому він вважав, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 3265, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. 28 грудня 2012 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 39,20 кв. м, яка складається з 1 житлової кімнати та належать на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог стягувача - ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 604 127,09 грн, а також витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 6 041,27 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 20 травня 2019 року АТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Дельта Банк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник ПАТ "Дельта Банк" був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення та був ознайомлений з її текстом. Також представники банку після розгляду справи не були позбавлені можливості звернутися до суду з заявою про видачу завіреної копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Враховуючи викладене, оскільки заявник звернувся з апеляційною скаргою на судове рішення, яке ухвалене понад п`ять років тому, не зазначив жодної поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року, тому суд на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час проведення працівниками АТ "Дельта Банк" інвентаризації та після ознайомлення з матеріалами справи виявилось, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що представник АТ "Дельта Банк", який супроводжував дану справу звільнився з банку та не передав матеріали справи новому представнику. Оскільки кредитор за зобов`язанням згідно з рішенням суду першої інстанції був віднесений до категорії неплатоспроможних, було запроваджено тимчасову адміністрацію та в подальшому розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк", що спричинило звільнення працівників та втрату документації банку, що і спричинило пропуск строку пред`явлення виконавчого листа для виконання.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно розпочата процедура ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк" Кадирову В. В. Згідно з наказом "Про скасування довіреностей" від 03 березня 2015 року № 25 у зв`язку із запровадженням в АТ "Дельта Банк" тимчасової адміністрації та призначенням уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку Кадирова В. В. було прийнято рішення, що видані АТ "Дельта банк" до 03 березня 2015 року довіреності на представництво та/або вчинення правочинів скасовуються відповідно до цього наказу, повернути довіреності уповноваженій особі.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази відправлення копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року на адресу АТ "Дельта Банк".
З огляду на викладене, заявник вважає ухвалу суду апеляційної інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дарницького районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 3265, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. 28 грудня 2012 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 39,20 кв. м, яка складається з 1 житлової кімнати та належать на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог стягувача - ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 604 127,09 грн, а також витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 6 041,27 грн.В іншій частині позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 20 травня 2019 року АТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року залишено без руху. Надано строк для усунення виявлених у ній недоліків щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, 14 червня 2019 року до Київського апеляційного суду від АТ "Дельта Банк" надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 172, 05 грн.
Проте, зазначені підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції визнав неповажними та ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Дельта Банк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2013 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).