Постанова
Іменем України
13 березня 2020 року
м. Київ
справа № 647/2556/17
провадження № 61-37210св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новорайська сільська рада Бериславського району Херсонської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області у складі судді Корсаненкової О. О. від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г. від 10 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання незаконними та скасування рішень.
В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 08 жовтня 2010 року було прийнято на баланс сільської ради приміщення електроцеху по АДРЕСА_1, як безхазяйне майно, та передано його комунальному підприємству "Комунальник" (далі - КП "Комунальник") з правом подальшої реалізації. Рішенням цієї ж ради від 24 грудня 2015 року було затверджено перелік об`єктів комунальної власності Новорайської територіальної громади, серед яких значиться і будівля електроцеху.
Посилаючись на те, що вказана будівля електроцеху належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 лютого 2004 року, укладеного між ним та керуючим санацією сільськогосподарського виробничого кооперативу "Бориславський" (далі - СВК "Бориславський"), передача цього майна у комунальну власність відбулася за відсутності відповідного рішення суду відповідно до статті 335 ЦК України, позивач просив скасувати вищезазначені рішення органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 10 квітня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що договір купівлі-продажу спірного майна є нікчемний, оскільки відповідно до чинного на час укладення договору законодавства він підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, проте цих вимог законодавства сторонами правочину дотримано не було, тобто позивач не набув права власності на спірну будівлю, у зв`язку із чим рішення органу місцевого самоврядування про прийняття на баланс та передачу вказаного нерухомого майна у комунальну власність жодним чином не порушують прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 лютого 2014 року, укладеного між керуючим санацією СВК "Бориславський" та ОСОБА_1, останній є законним володільцем спірної будівлі, а тому оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування, якимиприйнято на баланс сільської ради вказане нерухоме як безхазяйне, передано його КП "Комунальник" з правом подальшої реалізації, порушують його права як володільця цього майна. Передача спірного майна у комунальну власність відбулася за відсутності відповідного рішення суду відповідно до статті 335 ЦК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20 червня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У жовтні 2018 року Новорайська сільська рада Бериславського району Херсонської області подала відзив на касаційну скаргу мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 лютого 2004 року керуючим санацією СВК "Бериславський" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого СВК "Бериславський" зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 будівлю - електростанцію (приміщення), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 зобов`язується сплатити 2 796 грн (а.с. 4-6).
Рішенням Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 489 від 08 жовтня 2010 року прийнято на баланс сільської ради майно, яке нікому не належить: будівлю електроцеху радгоспу "Бериславський" в АДРЕСА_2, та передано КП "Комунальник" з правом подальшої реалізації (а.с. 9).
Рішенням Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 39 від 24 грудня 2015 року затверджено перелік об`єктів комунальної власності Новорайської територіальної громади, серед яких наявна будівля електроцеху, балансоутримувачем якої є КП "Комунальник" (а.с. 24).
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 січня 2017 року у комунальній власності Новорайської сільської ради на підставі рішення цієї ради № 39 від 24 грудня 2015 року перебуває будівля електроцеху за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44).
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 16 січня 2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП "Комунальник", Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності (а.с. 36-42).
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що договір купівлі - продажу від 21 лютого 2004 року будівлі електроцеху в АДРЕСА_2 є неукладеним, а тому відсутні підстави для визнання права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно із положеннями частин третьої, четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статті 15, 16 Цивільного кодексу України та стаття 4 ЦПК України 2004 року закріплюють право кожної особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.