ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 816/1356/16-а
адміністративне провадження № К/9901/16084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2016р. (суддя - Микитенко В.М.)та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017р. (судді - Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІ групи, з 04.08.2014р., інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016р. №36;
зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 04.08.2014р., інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, та статей 16 - 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною, а вимога про надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є безпідставною та незаконною.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2016р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІ групи, з 04.08.2014р., інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016р. №36;
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, з 04.08.2014р., інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 та статей 16 - 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на день встановлення інвалідності.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
При цьому посилається на те, що всі військовослужбовці, які проходили військову службу та виконували інтернаціональний обов`язок у Демократичній Республіці Афганістан при отриманні поранень. Контузій, травм, каліцтв в обов`язковому порядку проходили лікування у військово-лікувальних закладах. При отриманні мінно-вибухової травми, контузії головного мозку неможливо вилікуватись без госпіталізації та надання медичної допомоги у стаціонарних умовах. Проте з наданих на розгляд Комісії Міністерства оборони України документах позивача відсутні будь-які документи, які б підтверджували його госпіталізацію та надання медичної допомоги у лікувальному закладі після отримання мінно-вибухової травми та контузії головного мозку.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу з листопада 1981 року по березень 1984 року, виконуючи інтернаціональний обов`язок у Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 16.12.1994р. та довідкою Полтавського ОМВК від 14.01.2016р. №5/63. (а.с. 17 - 18; 21)
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.05.2014р. №1424 осколкові поранення голови позивача (контузія 1984 року) та поранення лівої нижньої кінцівки, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 13)
Відповідно до Акту судово-медичного дослідження (обстеження) Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОДА №355 від 21.03.2014р. шрами шкіри голови та нижньої лівої кінцівки утворились в результаті загоєння ран. По своїх морфологічних характеристиках шрами не протирічать механізму та давності утворення внаслідок вогнепальних поранень, можливо в строк та за обставин, на які вказує обстежуваний. (а.с. 12)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА №172883 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 04.08.2014р., поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлено строком до 01.09.2016р. із визначенням дати переогляду у серпні 2016 року. (а.с. 14)
13.01.2016р. позивач звернувся до військового комісара Полтавського ОМВК про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 10)
Листом від 22.01.2016р. №10/111 Полтавський обласний військовий комісаріат направив на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок із документами щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу. (а.с. 11)
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016р. №36 Комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975. (а.с. 19)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.