ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
Київ
справа №826/5678/18
адміністративне провадження №К/9901/28674/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Гімона М.М., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Москаленко О.В.,
представника відповідача - Коваленко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" (далі - Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 21 грудня 2017 року №10582615141, №10592615141; від 22 грудня 2017 року №2371140302 та №2373140302.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправними та необґрунтованими, а відтак такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21 грудня 2017 року №10582615141, №10592615141; від 22 грудня 2017 року №2371140302 та №2373140302.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Товариство скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просило у задоволенні касаційної скарги відмовити.
У судовому засіданні представником ГУ ДПС у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача у справі, посилаючись на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено ГУ ДПС у м. Києві до якого приєдналось ГУ ДФС у м. Києві.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.
ГУ ДПС у м. Києві зареєстровано як юридична особа і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 39439980.
За змістом статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, клопотання ГУ ДПС у м. Києві про заміну відповідача у справі підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представник відповідача доводи касаційної скарги підтримав та просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Пояснив, що рішення судів попередніх інстанцій не ґрунтується на обставинах справи, оскільки в них не надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.
Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що зміст та вимоги касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві не ґрунтуються на чинному законодавстві України, оскільки при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 26 жовтня 2017 року №11421 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 30 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 1 грудня 2017 року №528/26-15-14-01-03/40208669 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року, валютного - за період з 30 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 30 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року.
В акті перевірки податковим органом зазначено порушення, виявлені під час перевірки товариства, а саме:
- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153), п.2 ст.3, п.5, п.6, п.7, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), ст.4, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704), зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 032 511 грн, у тому числі по періодах: за 2016 рік на суму 1 992 961 грн; за І кв. 2017 року на суму 200 858 грн; за півріччя 2017 року на суму 60 859 грн; за ІІІ кв. 2017 року на суму 39 550 грн.
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення №88, п.п.7 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 592 916 грн, у тому числі по періодах: квітень 2016 року на суму 53 526 грн; травень 2016 року на суму 465 519 грн; травень 2016 року на суму 465 519 грн; липень 2016 року на суму 600 129 грн; серпень 2016 року на суму 160 737 грн; вересень 2016 року на суму 353 грн; листопад 2016 року на суму 68 724 грн; грудень 2016 року на суму 76 500 грн; січень 2017 року на суму 12 422 грн; березень 2017 року на суму 40 223 грн; квітень 2017 року на суму 112 916 грн; серпень 2017 року на суму 1 867 грн.
- п.п.14.1.47, п.п "є" 14.1.54, п.п.14.1.І80 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.2 п. 163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167. п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.170.9.1, п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170, ст.171 ПК України - підприємством не утримано та не сплачено в бюджет податку на доходи фізичних осіб на суму 41 535,43 грн, а саме: 2016 рік - 6 399,43 грн, 2017 рік - 35 136 грн.
- п.п.1.1 п.161 та п.п.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 "а" ст.171 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору за періоди з 30 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року, в сумі 3 376,54 грн, а саме: 2016 рік - 533,29 грн, 2017 рік - 2 843,25 грн.
- п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", п.3.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року №454 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160), п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), в результаті чого не подано звітність за січень 2016 року.
- п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПК України, а саме: заниження податкового зобов`язання з транспортного податку на 2017 рік на загальну суму 12 500 грн, не подано до ДПІ розрахунку транспортного податку з юридичних осіб за 2017 рік.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 21 грудня 2017 року №10582615141, з огляду на порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153), п.2 ст.3, п.5, п.6, п.7, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), ст.4, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення №88 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 ПК України. У зв`язку з цим згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та п.57.3 ст.57 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 540 639 грн (за податковим зобов`язанням 2032511 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 508 128 грн);
- від 21 грудня 2017 року №10592615141, з огляду на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення №88, п.п.7 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 ПК України. У зв`язку з цим згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та п.57.3 ст.57 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 389 374,0 грн (за податковим зобов`язанням 1 592 916,0 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 796 458,0 грн);
- від 22 грудня 2017 року №2373140302, з огляду на порушення п.п.1.1 п.161 та п.п.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 "а" ст.171 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.127.1 ст.127 ПК України. У зв`язку з цим згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та п.57.3 ст.57 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 5 522,3 грн (за податковим зобов`язанням 3376,54 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 2145,76 грн);
- від 22 грудня 2017 року №2371140302, з огляду на порушення п.п.14.1.47, п.п "є" 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.170.9.1, п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170, ст.171 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.127.1 ст.127 ПК України. У зв`язку з цим згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та п.57.3 ст.57 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податків на доходи фізичних осіб, пені на суму 68 047, 29 грн (за податковим зобов`язанням 41535,43 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 26511,86 грн).
Приписами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Згідно із п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За змістом п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у ст.134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.
В силу приписів аб.1 п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
У п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України надано визначення "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п.п."а" п.198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
П.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п.201.1 ст.201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст.201 цього Кодексу.
Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
За приписами п.44.1, 44.2, 44.3 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п.3 п.291.4 ст.291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704).
Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV).
В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9 цього Закону).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" в 2016-2017 роках мало фінансово-господарські взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "Ніка Ейр", ТОВ "НПЛ КОМ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ", ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН", ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН", ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД", ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ".
Щодо відносин Товариства та ТОВ "Ніка Ейр" судами попредніх інстанцій встановлено наступне.
5 лютого 2016 року між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "Ніка Ейр" (субпідрядник) укладено договір підряду №0502 за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов`язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П`ята черга будівництва) (надалі - об`єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.
Підрядник зобов`язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.
8 лютого 2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0502 від 5 лютого 2016 року, якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пунктом 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: "Підрядник зобов`язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами".
На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0502, позивачем надано копії наказів ТОВ "Ніка Ейр" від 9 лютого 2016 року №9-ОП "Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт", №10-ОП "Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями" та №11-ОП "Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті".
В підтвердження виконання умов договору позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжні доручення, акти приймання-передачі матеріалів до договору, звіти про використання матеріалів.
Як вбачається з акту перевірки, відповідач з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "Ніка Ейр" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "Ніка Ейр" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано спростовано доводи відповідача про те, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів.
Правову позицію з даного питання висловлено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2019 року у справі №813/1979/15 і колегія суддів бере її до уваги.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, як і податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Такі висновки судів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2019 року у справі №813/1979/15.
Щодо взаємовідносин між Товариством та ТОВ "НПЛ КОМ", то судами попредніх інстанцій встановлено наступне.
5 лютого 2016 року між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядником) та ТОВ "НПЛ КОМ" (субпідрядником) укладено Договір підряду №0302, згідно з положеннями якого субпідрядник за завданням підрядника зобов`язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (Третя черга будівництва) (надалі - Об`єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.
За умовами договору підрядник зобов`язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього. Одночасно, 8 лютого 2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0302 від 5 лютого 2016 року, якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пункт 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: "Підрядник зобов`язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами".
На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0302, позивачем надано копії наказів ТОВ "НПЛ КОМ" від 8 лютого 2016 року №4-ОП "Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт", №5-ОП "Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями" та №6-ОП "Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті".
На підтвердження виконання Договору №0302 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжні доручення, акти приймання-передачі матеріалів до договору, звіт про використання будівельних матеріалів.
26 квітня 2016 року між ТОВ "НПЛ КОМ" (первісний кредитор), ТОВ "Кронвест" (новий кредитор) та позивачем (боржник) укладено договір №1/26 про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе права та обов`язки первісного кредитора і стає кредитором за договором №0302 на виконання будівельно-монтажних робіт від 5 лютого 2016 року на суму 539306,00 грн між первісним кредитором і боржником на підставі статті 512 ЦК України.
У зв`язку з укладенням зазначеного договору позивачем надано копії платіжних доручень, якими підтверджується здійснення оплати 539306 грн на рахунок ТОВ "Кронвест".
Позивачем до матеріалів справи надано суду копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25 серпня 2015 року №31-Л, виданої ТОВ "НПЛ КОМ" 15 вересня 2015 року, реєстровий запис 2013021160, на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності.
Як вбачається з акту перевірки, відповідач з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "НПЛ КОМ" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "НПЛ КОМ" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.
Однак, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.