ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №805/4154/17-а
адміністративне провадження №К/9901/46835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 (суддя Зінченко О. В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (колегія суддів у складі: Ястребова Л. В., Казначеєва Е. Г., Компанієць І. Д.), -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 26.10.2017 про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк, надання неповної відповіді на вказаний запит, а також зобов`язання надати відповідну інформацію на його запит по суті запитуваних питань в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.10.2017 позивачем направлено до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України запит про надання публічної інформації з проханням повідомити, чи використовувалась електронна система для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для проходження тестування поза межами кваліфікаційних іспитів. 31.10.2017 Тимчасовою кваліфікаційною комісією приватних виконавців Міністерства юстиції України отримано даний запит, а відповідь надано 07.11.2017, яку згідно до штампу на поштовому конверті відправлено 08.11.2017. Вважає, що відповідачем порушено строк надання відповіді на запит - п`ять робочих днів, з дня отримання запиту, відповідно до статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також вважає, що відповідь на запит від 26.10.2017 була надана не в повному обсязі по суті запитуваного питання, а надано йому відписку про те, що запитувана інформація не перебуває у володінні Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України. Зазначає, що запитуваною інформацією комісія володіє.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідь позивачу направлено Міністерством юстиції України у встановлений частиною першою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк - не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Суди встановили, що запит позивача отримано відповідачем 02.11.2017 (четвер), а відповідь надіслано засобами електронного зв`язку 08.11.2017 (середа) (4, 5 листопада 2017 року це субота та неділя - вихідні дні), а що стосується посилань позивача про надання йому відповіді не у повному обсязі, суди дійшли до висновку, що відповідачем у відповіді обґрунтовано повідомлено позивача про відсутність у нього запитуваної інформації, яка стосувалась роботи електронної системи поза межами кваліфікаційних іспитів, зважаючи на те, що у відповідача наявна інформація лише стосовно проведення кваліфікаційних іспитів, і обґрунтовано вказано, що система тестування знаходиться у Державному підприємстві "Національні інформаційні системи", яке є окремою юридичною особою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що строк надання відповіді на запит позивача про надання публічної інформації відповідачем порушено, оскільки відповідно до сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 8750300884928 вручено відповідачу 31.10.2017. Крім того, скаржник вважає, що відповідачем фактично не надано відповіді на запитувану інформацію.
Позиція інших учасників справи
Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від 11.04.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 № 707/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 805/4154/17-а у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 805/4154/17-а.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
26.10.2017 позивач звернувся до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України із запитом на публічну інформацію, відповідно до статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" просив повідомити чи використовувалась електронна система для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для проходження тестування поза межами кваліфікаційних іспитів, а також, просив повідомити, якщо відповідна електронна система для проходження тестування поза межами кваліфікаційних іспитів використовувалась, то зазначити, ким і коли здійснювалось таке використання.
Запит позивача зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2017, що підтверджується реєстраційно-контрольною карткою № ПІ-ЮР-2392/5 (з позначкою: запит на інформацію).
За результатами розгляду звернення позивача, Міністерство юстиції України листом від 07.11.2017 за № ПІ-ЮР-2392/5/205 повідомило позивача, серед іншого, що створення та налаштування Системи тестування, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері Системи тестування, здійснюється адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мінюсту. Система тестування знаходиться у Державному підприємстві "Національні інформаційні системи", яке є окремою юридичною особою та здійснює технічне обслуговування програмного забезпечення Системи тестування, а також вживає заходи для збереження даних, які містяться на сервері Системи тестування. У зв`язку із цим, Міністерство юстиції України зазначило, що надати будь-які відомості щодо використання Системи тестування поза межами кваліфікаційних іспитів не вбачається за можливе, оскільки така інформація не перебуває у володінні тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців.
Зазначена відповідь направлена позивачу 08.11.2017, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті.
Вважаючи, що відповідачем порушено строк надання відповіді на запит про надання публічної інформації, а відповідь на інформацію надано не у повному обсязі, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом).
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За цим визначенням можна виокремити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частини перша та друга статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідно до статті 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.