ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2020 року
Київ
справа №580/1241/19
адміністративне провадження №К/9901/21828/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/1214/19
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Кульчицького С.О. від 11 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Ганечко О.М. від 09 липня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", в якому просила суд:
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачеві неотриману вигоду (упущену вигоду) у розмірі тринадцяти відсотків річних на суму 45 572,04 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачеві інфляційні витрати в сумі 49 116, 48 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачеві три відсотки річних від простроченої суми у сумі 10 511,00 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачеві моральну шкоду в сумі 200 000, 00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що внаслідок протиправної бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб допущено прострочення виконання грошових зобов`язань, що є підставою для стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неотриманої вигоди (упущеної вигоди) у розмірі тринадцяти відсотків річних, інфляційних витрат, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди. Також позивач вважає, що їй спричинено майнову шкоду, яка складається із упущеної вигоди, інфляційних витрат, та моральну шкоду внаслідок завдання майнової шкоди щодо невиплати коштів, які обліковуються на рахунках, відкритих у ПАТ "Банк "Михайлівський" на ім`я позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір стосується спричинення майнової шкоди, яка складається із упущеної вигоди, інфляційних витрат, та моральної шкоди внаслідок завдання майнової шкоди щодо невиплати коштів, які обліковуються на рахунках, відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я позивача, відтак суд дійшов висновку, що такий спір не є публічно-правовим, натомість права позивача можуть бути захищені шляхом звернення до загального місцевого суду, який розглядає справи, що виникають із цивільних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оспорювані рішення та задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 02 серпня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №580/1241/19, витребувано матеріали справи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує на протиправність дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення даних про рахунки ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 823/2107/16, яка набрала законної сили 06 листопада 2018 року.
На думку позивача, внаслідок протиправної бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб допущено прострочення виконання грошових зобов`язань, що є підставою для стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неотриманої вигоди (упущеної вигоди) у розмірі тринадцяти відсотків річних, інфляційних витрат, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір є публічно-правовим та належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, відтак підстави для відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Скаржник зазначає, що майнові вимоги заявлені позивачем не до банку-боржника, а до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності дій останнього, пов`язаних із своєчасністю виплати вкладнику гарантованого відшкодування.
Такий спір пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Від відповідача заперечень або відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.