ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №826/3104/14
адміністративне провадження №К/9901/34307/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
секретар судового засідання Кучер Р.В.,
за участю:
представника позивача Бахмача А.О.;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року (у складі головуючого судді Іщука І.О.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Губської О.А.)
у справі № 826/3104/14
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, старшого ІДПС 3-го взводу роти СП полку ДПС УДАІ м. Києва Андрушка Ігоря Михайловича,
треті особи: Державне підприємство "Розвиток", Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллин Плюс",
про визнання бездіяльності та дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - УДАІ), старшого ІДПС 3-го взводу роти СП полку ДПС УДАІ м. Києва Андрушка Ігоря Михайловича (далі - Інспектор Андрушко І.М.), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність УДАІ щодо невнесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку належного ОСОБА_1 автомобіля AUDI A4 1.8 T 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, згідно з постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції Пащенко Д.В. від 18 червня 2013 року № 38026318 про закінчення виконавчого провадження;
- визнати протиправними дії Інспектора Андрушка І.М. щодо затримання 06 вересня 2013 року вказаного автомобіля та доставлення його на спеціальний майданчик;
- зобов`язати відповідачів солідарно відшкодувати позивачу нанесену незаконними діями матеріальну шкоду в сумі 1303 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УДАІ щодо несвоєчасного внесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку належного позивачу автомобіля AUDI А4 згідно з постановою державного виконавця Пащенко Д.В. від 18 червня 2013 року № 38026318 про закінчення виконавчого провадження. Зобов`язано УДАІ відшкодувати ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1303 грн. У решті позову було відмовлено.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2015 року касаційну скаргу УДАІ задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року рішення суду першої інстанції від 21 листопада 2016 року змінено в частині мотивування, а в іншій частині залишено без змін.
6. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час примусового виконання постанови № 136712 від 13 квітня 2013 року старший державний виконавець ВДВС Солом`янського районного управління юстиції Пащенко Д.В. згідно з постановою від 12 червня 2013 року № 38026318 наклав арешт на майно боржника ОСОБА_1, а саме автомобіль AUDI A4, 1.8 T, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, оголосив заборону на його відчуження та розшук вказаного автомобіля.
8. Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 18 червня 2013 року № 38026318 державний виконавець припинив чинність арешту майна боржника, накладеного постановою про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 червня 2013 року № 38026318, та скасував розшук майна боржника.
9. Постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 червня 2013 року № 38026318 на адресу ВДАІ Солом`янського району та УДАІ державний виконавець направив листом від 18 червня 2013 року № 648/31.
10. Постанова державного виконавця про зняття арешту та припинення розшуку належного позивачу автомобіля AUDI А4 отримана відповідачем УДАІ 27 серпня 2013 року з вхідним № 24025.
11. Вказаний факт встановлено на підставі даних листа УДАІ від 25 вересня 2013 року №10/405аз, де вказано, що постанова державного виконавця Пащенка Д.В. ВП №38026318 від 18 червня 2013 року надійшла до УДАІ та зареєстрована в канцелярії 27 серпня 2013 року під № 24025.
12. 06 вересня 2013 року о 10.25 год. Інспектор Андрушко І.М. на стаціонарному посту "Сосновий бір" на Житомирському шосе 19 км зупинив автомобіль позивача AUDI А4, про що склав акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06 вересня 2013 року.
13. Відповідно до змісту акта від 06 вересня 2013 року транспортний засіб зупинений відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із перебуванням автомобіля AUDI А4 в розшуку на підставі постанови державного виконавця Пащенка Д.В. ВДВС Солом`янського району № 648/31 від 05 липня 2013 року.
14. Судами установлено, що матеріалами справи не підтверджено наявність постанови державного виконавця ВДВС Солом`янського району Пащенка Д.В. від 05 липня 2013 року № 648/31.
15. Разом з тим, наявність в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі УДАІ ГУ МВС України в місті Києві інформації про те, що станом на 06 вересня 2013 року автомобіль позивача AUDI А4 знаходився у розшуку не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.
16. Згідно з довідкою ГУ МВС України в м. Києві від 19 березня 2014 року № 45/118 Андрушко І.М. перебуває на службі в органах внутрішніх справ з 2005 року. Відповідно до постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби за 06 вересня 2013 року на службу заступали 23 працівники, в тому числі і Андрушко І.М. (СП 506).
17. Відповідно до пояснень УДАІ старший ІДПС 3-го взводу роти СП полку ДПС УДАІ м. Києва Андрушко І. М. 06 вересня 2013 року ніс службу на стаціонарному посту "Сосновий Бір" (СП №506) з 07.30 год. по 15.30 год.
18. Згідно з листом полку дорожньо-патрульної служби ДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 09 жовтня 2013 року №45/7аз 06 вересня 2013 року з 09.00 год. по 11.00 год. на стаціонарному посту "Сосновий Бір" по Житомирському шосе, 19 км несли службу наряди ДПС у складі інспекторів Євницького В.В., Мартича М.В., Сохацького С.М., Марчука В.А.
19. Також судами було установлено, що арешт з автомобіля знято лише 23 вересня 2013 року. З розшуку транспортний засіб виключено 07 вересня 2013 року, тобто після звернення адвоката позивача до відповідача та надання ним повторно копії постанови державного виконавця від 18 червня 2013 року та вимоги державного виконавця від 06 вересня 2013 року №648/31, якою державний виконавець вимагав передати безоплатно представнику боржника транспортний засіб марки AUDI.
20. Вважаючи дії Інспектора Андрушка І.М. та бездіяльності УДАІ протиправними, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
21. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Інспектор Андрушко І. М . правомірно перебував на посту і діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки станом на 06 вересня 2013 року автомобіль позивача AUDI А4 згідно з даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУ МВС України в місті Києві перебував у розшуку.
22. Відмовляючи у позові до УДАІ, суд першої інстанції виходив з того, що станом на період спірних правовідносин нормами чинного законодавства не було визначено строк для вчинення дій щодо внесення відомостей до автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУ МВС України в місті Києві про зняття арешту та припинення розшуку автомобіля.
23. Разом з тим, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивування відмови у позові до УДАІ, суд апеляційної інстанції зазначив, що, з огляду на принцип верховенства права, відсутність для суб`єкта владних повноважень чітко встановленого строку для внесення відповідних відомостей до інформаційних систем є дискреційними повноваженнями до того часу, поки така бездіяльність не почне порушувати права людини. Тому, колегія суддів не допускає висновку про те, що така бездіяльність може бути виправдана органами правосуддя.
24. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності УДАІ, оскільки діючим законодавством на відповідача покладено обов`язок щодо накопичення даних про перебування ТЗ у розшуку на підставі інформації правоохоронних органів, в цьому випадку ГУ МВС України в м. Києві. Обов`язок безпосереднього внесення цих даних до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) на УДАІ діючим законодавством не покладено. Таким чином, у цій справі бездіяльність УДАІ щодо невнесення до інформаційно-аналітичних систем відомостей про зняття арешту та припинення розшуку автомобіля відсутня, зважаючи на відсутність таких повноважень у відповідача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції після встановлення заяви позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності до неналежного відповідача повинен був здійснити заміну відповідача УДАІ на належного, а саме на ГУ МВС в місті Києві.
26. Позивач вказує, що відповідач не довів належними доказами факт несення Інспектором Андрушком І.М. служби 06 вересня 2013 року на стаціонарному пості "Сосновий бір" та наявність у такого повноважень на зупинку і затримку автомобіля.
27. Також вважає хибними висновки судів стосовно правомірності дій Інспектора Андрушка І.М., оскільки вказаний відповідач не вжив заходів для встановлення наявності правових підстав щодо затримання автомобіля, а натомість неправомірно зазначив в акті реквізити неіснуючої постанови державного виконавця.
28. Зазначає, що судами не враховано порушення справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу стосовно розшуку транспортних засобів та вимогами захисту права власності.
29. У судовому засіданні представник скаржника вимоги касаційної скарги підтримав з підстав, викладених в ній, просив задовольнити її.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.