ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №826/10324/14
адміністративне провадження №К/9901/53579/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом виконуючого обов`язки прокурора міста Житомира до Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, прийняте у складі судді Арсірія Р.О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі, прийняту у складі колегії суддів: Василенка Я.М. (головуючий), Кузьменка В.В., Шурка О.І.
І. Суть спору:
1. В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" необґрунтовано одержану виручку в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу в дохід Державного бюджету на р/р 31115106700002 УДКС у м. Житомирі/2181100, код отримувача 38035726, банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної перевірки щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги в Центрі телекомунікаційних послуг Житомирської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" складено акт, на підставі якого Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №79 від 21.04.2006 та вилучення у Відповідача в дохід державного бюджету суму 374 946, 70 грн. та штраф у розмірі 749 893,40 грн. Відповідач рішення Інспекції не виконав, в зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області проведено перевірку Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги за період з 01.01.2004 по 01.01.2006.
5. За результатами даної перевірки складено акт від 16.04.2006, яким встановлено, що за період з 01.01.2004 по 01.04.2006 нарахування плати за послуги, які визначено позиціями 48-55 наказу Держкомзвязку та інформатизації України від 07.06.2002 № 120 структурними підрозділами Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" здійснювалося за тарифами вищими ніж граничні, а саме, без застосування коефіцієнта зменшення 0,7, внаслідок чого із мешканців селищ міського типу - районних центрів одержано необґрунтованої виручки в сумі 344 332,00 грн.; застосування тарифів вищих ніж затверджені граничні при нарахуванні плати телерадіокомпаніям, редакціям газет та структурними підрозділами ЖД УДППЗ "Укрпошта", внаслідок чого одержано необґрунтованої виручки в сумі 28714,70 грн.; застосування тарифів вищих ніж затверджені граничні при нарахуванні плати за переоформлення телефонів, внаслідок чого одержано необґрунтованої виручки в сумі 1900,00 гри. Всього одержано необґрунтованої виручки в сумі 374946,70 грн.
6. На підставі ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 06.01.2004 Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області 21.04.2006 прийнято рішення № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", відповідно до якого вилучається в доход державного бюджету необґрунтовано одержана виручка 374 946,70 грн. та штраф 749893,40 грн.
7. Структурні підрозділи відповідача від імені ВАТ "Укртелеком" зверталися з позовами до суду (Центр електрозв`язку № 8 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Новоград-Волинський) про скасування рішення від 21.04.2006р. №79 в частині отримання грошової виручки в сумі 2703,54грн.), (Центр електрозв`язку № 5 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" про скасування рішення інспекції від 21.04.2006 № 79 в частині отримання грошової виручки Центром № 5 в сумі 51 990,72 грн. (справа № 6/901-НМ, скасовано спірне рішення в сумі 31122,79грн.); Центр електрозв`язку № 8 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" про скасування рішення інспекції від 21.04.2006 № 79 в частині отримання виручки Цехом № 20 Центру № 8 в сумі 54 979,81 грн. (6/925- НМ)).
8. За результатом розгляду судами вказаних справ рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 21.04.2006 № 79 скасовано в частині. А саме на суму 67 578,42 грн. із загальної суми 374 946,70 грн., яка підлягала стягненню.
9. Таким чином, позивач просить стягнути з ВАТ "Укртелеком" необґрунтовано одержану виручку в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу в дохід Державного бюджету України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27 березня 2018 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, позов задоволено.
11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 21.04.2006 № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", в частині вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу відповідачем не оскаржувалось та скасоване не було та прийнято в межах граничних строків, встановлених частиною 1 ст. 20 ГК України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно визнано строк звернення до суду пропущеним з поважних причин, оскільки, наведені позивачем обставини не є поважними.
13.1. Крім того, скаржник посилається на те, що позивачем не було подано суду оригіналу жодного доказу, в підтвердження викладених в позовній заяві фактів, зокрема, акту перевірки від 19.04.2006 та рішення № 79 від 21 квітня 2006 року. При цьому, копії вказаних документів, надані позивачем до суду, не засвідчені належним чином. Однак, при винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції, даному факту належної оцінки надано не було. В зв`язку з цим, на думку відповідача, суд не мав права брати копію акту перевірки від 19.04.2006 та копію рішення № 79 від 21.04.2006 до уваги.
13.2. Також скаржник зазначає, що істотною умовою для застосування штрафних санкцій до відповідача є наявність доказів отримання позивачем необґрунтовано одержаної суми виручки, а саме платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів, банківських виписок про зарахування коштів. Однак, жодних первинних бухгалтерських документі, які б підтверджували б зазначену в акті перевірки суму необґрунтовано одержаної виручки до акту перевірки не додано і в матеріалах справи вони відсутні. Судом не з`ясовано, чи було відповідачем фактично одержано кошти з оплати за надані послуги за перевірений період, а також розмір такої виручки. Крім того, скаржник зазначає, що з врахуванням приписів ст.250 ГК України правомірним було б нарахування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін лише за період з 12.03.2005 по 01.01.2006, що не було взято судом першої та апеляційної інстанції до уваги.
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
15. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Повноваження Державної інспекції з контролю за цінами у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про ціни та ціноутворення" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
17. Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому предметом контролю є правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
18. Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (чинне на момент виникнення правовідносин; далі - Положення № 1819), згідно з пунктом 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
19. За приписами пункту 4 Положення № 1819 Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
20. Держцінінспекція має право: приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами (підпункт 5 пункту 5 Положення № 1819).
21. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 298/519), Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
22. При цьому згідно з абзацом першим пункту 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб`єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
23. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.