ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 921/96/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Богдан"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019
(у складі колегії суддів: Кордюк Г. Т. (головуючий), Данко Л. С., Мирутенко О. Л.) про відмову у задоволенні заяви Приватного агропромислового підприємства "Богдан" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 921/96/18
у справі № 921/96/18
за позовом Державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище"
до Приватного агропромислового підприємства "Богдан"
про стягнення 267 197,28 грн заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище" (далі - позивач, ДНЗ "Чортківське ВПУ") звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Богдан" (далі - відповідач, ПАП "Богдан") про стягнення 267 197,28 грн, з яких: 228409,03 грн основного боргу, 26 063,66 грн пені, 9 981,47 грн інфляційних втрат та 2743,12 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про від 05.04.2016 № 1 та додаткових угод, які є невід`ємними частинами договору, щодо оплати наданих послуг з вирощування сільськогосподарських культур у строк та розмірі, передбачені умовами договору.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАП "Богдан" на користь ДНЗ "Чортківське ВПУ" 228 409,03 грн основного боргу, 9 978,22 грн інфляційних втрат, 2 628,27 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог про стягнення 26 063,66 грн пені, інфляційних втрат у сумі 3,25 грн та 114,85 грн 3 % річних відмовлено.
Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати платежів за договором про надання послуг, а також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання. Перевіривши правильність таких нарахувань та вихідних даних, строку прострочення по оплаті, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з допущеними помилками при їх розрахунку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, суд виходив із того, що умовами договору сторонами не погоджено та не визначено застосування такого виду відповідальності як пеня та її розмір. При цьому суд виходив з обов`язковості виконання сторонами умов договору, який є змішаним і містить елементи договорів підряду, надання послуг та договору про спільну діяльність.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 змінено і викладено мотивувальну частину зазначеного рішення в редакції цієї постанови. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Погодившись з висновками суду першої інстанції про стягнення грошових коштів за договором від 05.04.2016 № 1 у розмірі, зазначеному в судовому рішенні, апеляційний господарський суд на підставі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020) змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, вказавши про те, що укладений між сторонами договір від 05.04.2016 № 1 про надання послуг не є змішаним договором, а є удаваним правочином, який укладений сторонами з метою приховування договору оренди землі, який вони насправді вчинили.
Постановою Верховного Суду від 24.06.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 залишено без змін.
У вересні 2019 року ПАП "Богдан" звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 за нововиявленими обставинами та просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити ДНЗ "Чортківське ВПУ" у задоволенні позову про стягнення з ПАП "Богдан" заборгованості за договором від 05.04.2016 № 1.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 921/96/18 за нововиявленими обставинами, ПАП "Богдан" зазначало, що нововиявленою обставиною у цій справі є обставина недійсності договору від 05.04.2016 № 1, встановлена рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 у справі № 921/506/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №921/96/18 відмовлено ПАП "Богдан" у задоволенні заяви про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 за нововиявленими обставинами. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 921/96/18 залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що невиконання зобов`язання сторін за недійсним договором оренди, що виникли та існували до дати прийняття рішення судом про визнання його недійсним, повинні бути виконані сторонами, оскільки фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції. Факт користування земельною ділянкою у 2017 році ПАП "Богдан" не заперечує, тому вказана заявником обставина визнання недійсним договору від 05.04.2016 № 1 не є нововиявленою обставиною та підставою для прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийнято 29.01.2019 Західним апеляційним господарським судом у справі № 921/96/18.
Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019, у грудні 2019 року ПАП "Богдан" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019. Прийняти нове рішення, яким скасувати судові рішення у справі № 921/96/18 (постанову Верховного Суду від 24.06.2019, постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018) та відмовити ДНЗ "Чортківське ВПУ" у задоволенні позову про стягнення з ПАП "Богдан" заборгованості за договором від 05.04.2016 № 1.
В обґрунтування касаційної скарги ПАП "Богдан" зазначило, що встановлення рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2019 у справі №921/506/18 (яке набрало законної сили) обставини недійсності договору від 05.04.2016 № 1 є істотною обставиною для справи № 921/96/18, яка розглядається, оскільки при врахуванні цієї обставини Західним апеляційним господарським судом під час прийняття постанови від 29.01.2019 у справі № 921/96/18 було б прийнято інше рішення, ніж про стягнення з ПАП "Богдан" заборгованості за договором від 05.04.2016 № 1.
ПАП "Богдан" не міг надати докази недійсності договору від 05.04.2016 № 1 під час розгляду справи № 921/96/18 у господарських судах, оскільки рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/506/18 про визнання недійсним вказаного договору було прийняте та набрало законної сили лише 02.04.2019.
Окрім того, скаржник зазначив, що оскільки договір від 05.04.2016 № 1 судовими рішеннями у справі № 921/506/18 визнано удаваним правочином, укладеним з метою приховати договір оренди землі, сторони повинні були провести державну реєстрацію такого договору оренди землі. Державна реєстрація договору від 05.04.2016 № 1 сторонами не здійснювалась, тому договір від 05.04.2016 № 1 фактично не діяв, з огляду на що відсутні правові підстави для стягнення з ПАП " Богдан " на користь ДНЗ "Чортківське ВПУ" суми заборгованості за цим договором.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі №921/96/18, ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 19.02.2020.
24.02.2020 ДНЗ "Чортківське ВПУ" надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Оскільки ДНЗ "Чортківське ВПУ" подав відзив на касаційну скаргу після спливу строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 про відкриття касаційного провадження, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про залишення зазначеного відзиву без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1).
Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2).
Водночас, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4).
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5).