ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №805/2458/17-а
адміністративне провадження №К/9901/29468/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №805/2458/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у місті Слов`янську Донецької області - про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Василенко Л.А., суддів Компанієць І.Д., Ханової Р.Ф.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА в Донецькій області, відповідач), за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у місті Слов`янську Донецької області, із вимогами:
1.1. визнати протиправною відмову ТУ ДСА України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, установленому частиною першою статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон №2453-VI), виходячи із розрахунку посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, установленої Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (далі - Закон №1801-VIII), з 01 січня 2017 року в розмірі 3200,00 грн;
1.2. зобов`язати ТУ ДСА в Донецькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду за січень-червень 2017 року у розмірі, установленому частинами другою, третьою і п`ятою статті 133 Закону №2453-VI, тобто посадовий оклад 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, установленої Законом №1801-VIII, з виплатою доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу за період з 01 січня 2017 року до 19 березня 2017 року, та з виплатою доплати за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу, починаючи з 20 березня 2017 року, в розмірі 3200 грн, шляхом стягнення з ТУ ДСА в Донецькій області недоплаченої суддівської винагороди з січня 2017 року до червня 2017 року, у сумі 116760,00 грн, з проведенням необхідних відрахувань;
1.3. зобов`язати ТУ ДСА в Донецькій області нараховувати та виплачувати у 2017 році суддівську винагороду у розмірі, установленому частинами другою, третьою і п`ятою статті 133 Закону №2453-VI, тобто посадовий оклад у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, установленої Законом №1801-VIII, з виплатою доплати за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу;
1.4. зобов`язати ТУ ДСА в Донецькій області в місячний строк із дня набрання рішенням суду законної сили подати звіт про виконання рішення;
1.5. рішення в частині стягнення суддівської винагороди за місяць допустити до негайного виконання.
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Водночас положеннями Розділу "Перехідні положення" указаного Закону встановлено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
3. Відповідно до частини третьої статті 133 Закону №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону №1801-VIII установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200,00 грн.
4. Отже, посадовий оклад судді місцевого суду, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, на думку позивачки, має становити 32000,00 грн, виходячи з розрахунку 3200,00 грн (мінімальна заробітна плата) х 10 (мінімальних заробітних плат).
5. Проте відповідачем, у порушення вказаних норм, нараховано та виплачено ОСОБА_1 суддівську винагороду за січень-червень 2017 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 16000,00 грн.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Указом Президента України від 12.03.2012 №193/2012 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя (том 1, а.с. 11).
7. Наказом голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20.03.2012 №11-К/1.2.24 ОСОБА_1 зараховано до штату Жовтневого районного суду міста Маріуполя і з тієї ж дати позивачка приступила до виконання повноважень судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя (том 1, а.с. 11).
8. Штатним розписом Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з 01 січня 2017 року для судді суду встановлений посадовий оклад у розмірі 16000,00 грн.
9. Відповідно до розрахункових листів позивачки нарахування посадового окладу ОСОБА_1 із 01 січня 2017 року здійснювалося із застосуванням рахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого в розмірі 1600,00 грн (том 1, а.с.10).
10. Листом ТУ ДСА в Донецькій області від 21.06.2017 № 05-695/17 на заяву ОСОБА_1 від 19.05.2017, останнім повідомлено про відсутність підстав для здійснення нарахування і виплати суддівської винагороди з січня 2017 року, виходячи з посадового окладу судді в розмірі 32000,00 грн (том 1, а.с.9).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 призначена на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя до набрання чинності Законом №1402-VIII. Кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді) ОСОБА_1 не проходила.
13. Згідно з пунктом 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн.
14. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність змін до частини третьої статті 133 Закону №2453-VI, що є бланкетною нормою, не є перешкодою для застосування пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII.
15. Отже, з 01 січня 2017 року посадовий оклад позивачки як судді місцевого загального суду, яка не пройшла кваліфікаційне оцінювання, має становити 16000,00 грн.
IV. Провадження у суді касаційної інстанції
16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року.
17. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
18. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стелець Т.Г., суддям Бевзенку В.М., Білоусу О.В.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 27 травня 2019 року №494/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
22. У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
23. На обґрунтування касаційної скарги позивачка зазначила, що обрахунок її суддівської винагороди протиправно здійснено із розрахункової величини в розмірі 1600,00 грн, визначеної пунктом 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, а не із розміру мінімальної заробітної плати, як указано в статті 133 Закону №2453-VI.
24. Позивачка наполягає на тому, що зміни до Закону №2453-VI, у частині регулювання суддівської винагороди суддів, не внесені. Розмір мінімальної заробітної плати може встановлюватися лише Законом України "Про Державний бюджет на відповідний рік".
25. Відповідач скористався своїм правом і надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
26. Відповідач наголошує на відсутності підстав для виплати позивачці суддівської винагороди із розрахунку посадового окладу в розмірі 32000,00 грн.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15.12.2017 (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. Згідно з частиною третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
31. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.