ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16234/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Волковицької Н. О., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Март`янової Н. В.,
відповідача - Герасименка О. В.,
прокуратури - Гусарової А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 (судді: Ткаченко Б. О., Майданевич А. Г., Сулім В. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 (суддя Паламар П. І.) у справі
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс",
за участю Генеральної прокуратури України,
про визнання додаткових угод недійсними,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2018 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" (далі - ТОВ "Будспецсервіс") про визнання недійсними з моменту укладення додаткової угоди від 25.10.2005 (далі - додаткова угода від 25.10.2005) до договору від 07.04.2005 № 227/УПБ-74Д-05 про врегулювання відносин (далі - договір про врегулювання відносин) і додаткової угоди від 17.03.2006 (далі - додаткова угода від 17.03.2006) про припинення договірних зобов`язань виконанням, проведеним належним чином, що виникли в результаті виконання генерального договору від 31.12.2003 № 7/38-03 про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі (далі - генеральний договір від 31.12.2003), на підставі статей 203, 229 Цивільного кодексу України, оскільки такі угоди позивач уклав унаслідок помилки.
В обґрунтування позову Міністерство оборони України наголосило, що під час укладення оспорюваних додаткових угод міністерство обґрунтовано розраховувало на дотримання відповідачем вимог закону і затвердження проєктної документації відповідно до детального плану території Печерського району м. Києва та іншої містобудівної документації та помилялося щодо наявних у відомства прав на отримання житла для військовослужбовців. Позивач наголосив, що згідно з висновками комплексної державної експертизи від 02.07.2007, від 10.06.2010 загальна площа житлової частини в об`єкті будівництва становить 401 921,55 м2, а не 204 400 м2, як зазначено у детальному плані території Печерського району м. Києва, внаслідок чого позивач був позбавлений права на одержання 33 881,617 м2 житла.
1.2. У відзиві на позов ТОВ "Будспецсервіс" заперечило проти його задоволення, просило відмовити у позові з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
1.3. Від відповідача до суду першої інстанції надійшла заява про застосування позовної давності до заявлених вимог.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що аргументи позивача про недійсність оспорюваних додаткових угод фактично зводяться до помилки щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину, що з огляду на положення законодавства не має правового значення, тому підстав для визнання у цьому випадку недійсними додаткових угод з підстав їх вчинення під впливом помилки відповідно до статті 229 Цивільного кодексу України немає.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Міністерство оборони України, не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019, а справу передати на новий розгляд для продовження розгляду.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі Міністерство оборони України вважає порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи. Скаржник наголошує, що оспорювані додаткові угоди укладені під впливом помилки та мають бути визнані недійсними; позивач під час їх укладення помилився щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: предмета договору, прав та обов`язків сторін, істотних умов договору щодо порядку та строків розрахунків за ним. Скаржник акцентує, що неправильне сприйняття ним інформації щодо показників детального плану вплинуло на його волевиявлення та спричинило укладання спірних додаткових угод під впливом помилки. На думку скаржника, суди не дослідили умови генерального договору від 31.12.2003, договору про врегулювання відносин, змісту спірних правочинів.
3.2. Від ТОВ "Будспецсервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач звертає увагу на необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і просить залишити її без задоволення у повному обсязі, а судові рішення у справі - без змін. Зокрема, відповідач наголошує, що позивач ні у позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не зазначив, у чому саме полягає помилка щодо обставин, які мають істотне значення, у чому її суть, крім того, позов заявлено із пропуском позовної давності.
3.3. Від Офісу Генерального прокурора також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він підтримав доводи, наведені у касаційній скарзі, та наголосив на необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях.
3.4. Від Міністерства оборони України надійшла заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яку колегія суддів залишає без задоволення через відсутність у цьому випадку правових підстав, з якими за змістом положень частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України пов`язано вчинення такої процесуальної дії; того, що ця справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, позивач не довів.
Колегія суддів зазначає, що за змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, як свідчать, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Таких умов у цьому випадку немає, як і не довів їх наявності скаржник.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 07.04.2005 між Міністерством оборони України і ТОВ "Будспецсервіс" укладено договір про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання генерального договору від 31.12.2003.
За умовами цього договору про врегулювання відносин сторони виклали у новій редакції попередні договори (генеральний договір про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі від 31.12.2003 № 7/38-03, разом із додатками до нього - додатковими договорами від 05.01.2004 № 1, від 30.01.2004 № 2, від 25.07.2004 № 3) та поширили застосування умов цього договору до відносин, що виникли між сторонами до його укладення.
Відповідно до пункту 1.1.1 договору про врегулювання відносин згідно з попередніми договорами Міністерство оборони України повинно було отримати орієнтовно 85 000 м2 (частка міністерства) житла із попереднього розрахунку будівництва 340 340 м2 житла на земельній ділянці, що становило 25 % від запланованого обсягу загальної житлової площі. При цьому, 5 % (або орієнтовно 17 017 м2) частки міністерство мало отримати у м. Києві та межах Київського гарнізону, 20 % (або орієнтовно 68 068 м2) - в інших регіонах України.
У пункті 1.1.5 договору про врегулювання відносин зазначено, що предметом договору є визначення порядку будівництва комплексу об`єктів, які будуть розташовані на земельній ділянці загальною площею 19,55 га на території військового містечка № 2 по вул. Підвисоцького, 2 у м. Києві.
За змістом пунктів 1.6, 1.7 договору про врегулювання відносин сторони дійшли згоди про можливість подальшої зміни обсягів фінансування і коригування частки Міністерства оборони України залежно від розрахункового загального метражу площ, виходячи із показників затвердженої проектно-кошторисної документації та отримання позитивного висновку служби "Київдержекспертиза" на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше 31.12.2005.
08.04.2005 між Міністерством оборони України і ТОВ "Будспецсервіс" укладено додаткову угоду № 227/УПБ-7Б-05 до договору про врегулювання відносин (далі - додаткова угода від 08.04.2005), згідно з якою сторони дійшли згоди про викуп відповідачем частки (паю) позивача, визначеної у пункті 1.1.1 договору про врегулювання відносин.
У пункті 2 додаткової угоди від 08.04.2005 сторони підтвердили попередньо визначену ціну паю міністерства у сумі приблизно 180 983 821,00 грн, що становить орієнтовно 85 000 м2 загальної площі житла або 25 % від запланованого обсягу загальної житлової площі, що повинна бути збудована за правилами, визначеними у договорі.
Згідно з пунктом 3 додаткової угоди від 08.04.2005 остаточна ціна паю Міністерства оборони України буде відкоригована сторонами за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації та отриманого відповідного висновку служби "Київдержекспертиза" на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше десяти днів із дати отримання відповідачем зазначеного висновку.
Отже, як установили попередні судові інстанції, визначення ціни належної позивачеві частки (паю) сторони узалежнили від результатів затвердженої проектно-кошторисної документації та отриманого відповідного висновку служби "Київдержекспертиза" на весь комплекс забудови земельної ділянки.
У листі від 13.10.2005 № 2352 Дочірнє підприємство "Інститут "Київгенплан" Відкритого акціонерного товариства "Київпроект" (далі - ДП "Інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект") зазначило про завершення розробки детального плану території Печерського району, який відповідає чинним ДБН і навело показники житлово-цивільної забудови (на 2020 рік) на відповідній земельній ділянці, згідно з якими, зокрема, загальна площа житлових будинків становить 204 400 м2.
У листі від 14.10.2005 № 75 на ім`я заступника Міністра оброни України ТОВ "Будспецсервіс" просило розглянути питання про внесення змін до договору про врегулювання відносин щодо остаточних розрахунків. У листі наведено посилання на інформацію, надану ДП "Інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект" згідно з листом від 13.10.2005 № 2352, і розробку детального плану території Печерського району, який відповідає вимогам чинних Державних будівельних норм України - ДБН 360-92, за якими загальна площа житлових будинків на земельній ділянці становить 204 400 м2.
Під час вирішення спору господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 25.10.2005 між Міністерством оборони України і ТОВ "Будспецсервіс" укладено додаткову угоду до договору про врегулювання відносин; згідно з повідомленням ДП "Інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект" від 13.10.2005 загальна площа житла, яка може бути побудована на земельній ділянці, визначена в обсязі 204 400 м2, а не 340 340 м2, яку сторони очікували отримати на підставі попереднього розрахунку будівництва при підписанні договору про врегулювання відносин.