ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 (судді: Козир Т. П., Коробенко Г. П., Яковлєв М. Л.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 (суддя Скиба Г. М.)
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії - Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос"
про стягнення 340 346,38 грн штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії - Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії - Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням змін) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інвестиційна компанія "Кратос" (далі - ТОВ "ВІК "Кратос") про стягнення 219 815,41 грн пені та 120 530,97 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000855 (далі - договір від 28.11.2016).
1.2. Заперечуючи проти позову, ТОВ "ВІК "Кратос" акцентувало на відсутності його вини у здійсненні поставок і виконанні робіт із порушенням визначених у спірному договорі строків; наголосило, що прострочення виконання зобов`язань за договором від 28.11.2016 відбулося виключно у зв`язку зі зміною специфікації та номенклатури замовленого обладнання і простроченням оплати здійснених поставок. Відповідач також просив урахувати положення статті 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір санкцій.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ВІК "Кратос" на користь АТ "Укртрансгаз" в особі філії - Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" 170 173,19 грн санкцій і 2 552,60 грн судового збору. У решті позову відмовлено.
2.2. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач порушив визначені у договорі строки поставки обладнання та виконання робіт, що є підставою для стягнення штрафних санкцій. Однак установивши, що термін прострочення виконання зобов`язання не є значним, доказів завдання позивачеві збитків у зв`язку із таким простроченням у матеріалах справи немає, натомість матеріали справи свідчать, що відбулося прострочення кредитора у розрахунках із боржником (виконавцем робіт), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %, тому позов задовольнив частково.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині зменшення суми штрафних санкцій, АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 і рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Скаржник вважає судові рішення у зазначеній частині такими, що ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 526, 530, 546, 549, 550, частини 3 статті 551, статей 552, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України) та порушенням норм процесуального права (статей 7, 73, 74, 76-79, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України); наголошує на відсутності підстав для зменшення суми штрафних санкцій та стверджує, що заявлені до стягнення пеня і штраф не є надмірними, зменшення суми неустойки призводить до порушення прав позивача.
3.2. Від ТОВ "ВІК "Кратос" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржені у справі рішення і постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Як установили господарські суди попередніх інстанцій та свідчать матеріали справи, 28.11.2016 між позивачем - замовником і відповідачем - підрядником укладено договір про закупівлю робіт, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору встановлення газового обладнання (ремонт пунктів вимірювання витрат газу на ГРС Барського ЛВУМГ Вінницької області), лот № 2 - Ремонт пункту вимірювання витрат газу на ГРС "Вишневчик", а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість.
Згідно з пунктом 3.1 зазначеного договору ціна цього договору становить 7 306 495,63 грн, у тому числі ПДВ (20 %) - 1 217 749,27 грн, згідно з договірною ціною (додаток № 3), яка є його невід`ємною частиною.
Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.2 договору від 28.11.2016).
У пунктах 5.1, 5.2 цього договору сторони домовилися, що строк виконання робіт - із моменту укладення договору до 30.10.2017, згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 5), який є невід`ємною частиною договору. Строк поставки устаткування - до 31.08.2017.
За змістом пункту 7.3 спірного договору за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від зазначеної суми.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017; закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за їх порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 11.1 договору від 28.11.2016).
У додатку № 5 до спірного договору "Календарний графік виконання робіт" сторони погодили строки виконання відповідачем робіт і поставки обладнання за договором, а саме: виконання робіт із розробки та погодження проектної документації - до кінця травня 2017 року; виконання будівельно-монтажних робіт - до кінця жовтня 2017 року; постачання обладнання - до кінця серпня 2017 року.
30.08.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, згідно з якою внесли зміни до договору, зокрема стосовно заміни обладнання і зменшення вартості робіт; строків виконання робіт і поставки устаткування (календарні графіки виконання робіт), передбачених у договорі, сторони не змінили.
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач поставив обладнання на загальну суму 6 596 999,60 грн після визначеної у договорі дати, згідно з видатковою накладною від 21.09.2017 № 1 на суму 5 417 000,00 грн із простроченням у 20 календарних днів і згідно з видатковою накладною від 25.04.2018 № 3 на суму 1 179 999,60 грн із простроченням на 236 календарних днів.
У претензії від 24.10.2017 позивач вимагав від відповідача сплатити пеню та штраф за порушення договірних зобов`язань із поставки устаткування в сумі 254 659,95 грн.
У листі від 25.10.2017 № 1710/042 відповідач запропонував позивачеві внести зміни до договорів про закупівлю робіт та збільшити термін поставки, посилаючись на те, що зміна обладнання, яка відбулася на підставі додаткових угод від 30.08.2017, передбачає затрати часу на проведення комплексу заходів щодо внесення змін до кошторисної і проектної документації, а також на замовлення виробникові заміненого обладнання.
Позивач у відповіді від 07.11.2017 № 2301ВИХ-17-1078 на зазначений лист поінформував відповідача, що для з`ясування правомірності продовження строків виконання робіт необхідно дослідити фактичну та дійсну наявність документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
У листі від 30.11.2017 № 1711/015 відповідач запропонував позивачеві укласти додаткові угоди про внесення змін до договорів про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000854, від 28.11.2016 № 1611000855, від 28.11.2016 № 1611000856, від 23.01.2017 № 1701000905 стосовно визначення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт) (при цьому у тексті додаткової угоди до договору № 1611000855 було допущено описку та помилково зазначено номер 1611000853).
Позивач у листі від 18.12.2017 № 2301ВИХ-17-1382 відхилив пропозиції відповідача щодо внесення змін до договорів про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000854, від 28.11.2016 № 1611000855, від 28.11.2016 № 1611000856, від 23.01.2017 № 1701000905 щодо визначення нових строків виконання робіт, поставки устаткування (календарних графіків виконання робіт).
Згідно з претензією від 02.02.2018 № 2301ВИХ-18-180 позивач вимагав у відповідача сплатити пеню та штраф за порушення договірних зобов`язань з поставки устаткування в сумі 490 544,23 грн.
Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018, задоволено позов ТОВ "ВІК "Кратос" до АТ "Укртрансгаз" в особі філії - Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" та внесено з 01.12.2017 зміни до чотирьох договорів, у тому числі до договору про закупівлю робіт від 28.11.2016 № 1611000855 (спірний договір).
Згідно із цією постановою, зокрема, викладено відповідні пункти договору в такій редакції: