ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 372/3392/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Обухівського районного суду Київської області від 15.02.2017р. (суддя - Потабенко Л.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017р. (судді - Глущенко Я.Б., Бєлова Л.В.. Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання його документів по отриманню одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;
зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи, що настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 24.06.2016р.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною, а вимогу про надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є безпідставною та незаконною.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 15.02.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів позивача по отриманню одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути подані позивачем документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням інвалідності II групи, що настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 24.06.2016р., та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем не надано до відповідача жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Крім того, відповідач посилається на те, що даний позов має розглядатися окружним адміністративним судом колегією у складі трьох суддів.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 21.11.1981р. по 16.04.1983р. проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил СРСР, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 . (а.с. 11 - 13)
Згідно довідки Обухівського районного військового комісаріату Київської області від 16.03.2016р. №766 позивач дійсно проходив строкову військову службу в період з 06.05.1981р. по 16.04.1983р., та приймав участь в бойових діях в період 21.11.1981р. по 16.04.1983р. на території Демократичної Республіки Афганістан. (а.с. 14)
Відповідно до висновку Обухівського відділення судово-медичної експертизи Київського обласного бюро від 17.03.2016р. №9 у позивача мають місце сліди від загоєння ран у вигляді застарілих рубців з внутрішнього боку від голівки лівої брови, в лівій виличній області. За давністю утворення дані ушкодження можуть відповідати періоду бойових дій в Афганістані 1981 - 1983 рр. (а.с. 15)
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.03.2016р. №1387, травма (контузія), поранення, захворювання позивача, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 16)
Відповідно до виписки з Акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0198457 позивачу при первинному огляді з 24.06.2016р. довічно встановлено ІІ групу інвалідності з причиною інвалідності, травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с. 17)
01.07.2016р. позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із пораненням, контузією, встановленням інвалідності ІІ групи, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 18)
Листом від 25.07.2016р. №2/5/1978 Київський обласний військовий комісаріат направив на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок із документами щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу. (а.с. 19)
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016р. №58 Комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975. (а.с. 21)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
Крім того, суди виходили з того, що випискою з Акту огляду МСЕК серії АВ №1198457, відповідно до якої з 24.06.2016р. позивачу довічно (безстроково) встановлено ІІ групу інвалідності, в тому числі зазначено причину інвалідності, а саме - травма, пов`язана із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. При цьому суди виходили з того, що відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного вчинення собі тілесних ушкоджень, не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.