ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/984/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
помічник судді, який, за дорученням судді, здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я.В.,
за участю представників сторін:
Офісу Генерального прокурора - прокурор Грищенко М. А.,
Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква - Ковальчук Д. В.,
відповідача - Кудлацька-Тишко В. В. (адвокат),
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 (судді: Козир Т. П., Коробенко Г. П., Яковлєв М. Л.)
та рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 і додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.07.2019 (суддя Лилак Т. Д.)
за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:
1. Міністерства оборони України
2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква
до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Військова частина А2167
про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У квітні 2019 року заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Київської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України (далі - МОУ) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі - КЕВ) з позовом до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" (далі - ДП "Білоцерківське лісове господарство") про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельній ділянці МОУ загальною площею 3557,6426 га, з кадастровим номером 3224986600:03:001:0015, що належить на праві постійного користування КЕВ.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана земельна ділянка належить до земель оброни, право ведення лісового господарства у лісах на землях оборони та використання лісових ресурсів мають постійні лісокористувачі МОУ, однак відповідач порушує права постійного землекористувача та здійснює ведення лісового господарства і використання лісового фонду на вказаній земельній ділянці, на якій знаходяться лісові квартали №24-№29, що закріплені за структурним підрозділом відповідача - Білоцерківським лісництвом.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, відмовлено у позові.
2.2. Суди виходили з того, що спірна земельна ділянки належить до земель МОУ. Відповідно до державного акта від 06.12.1978, виданого виконавчим комітетом Білоцерківської районної ради депутатів трудящих, спірна земельна ділянка належить на праві постійного користування КЕВ та відповідно до наказу 18.12.2018 №16 використовується військовою частиною А 2167.
Відповідно до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011, лісорубний квиток віднесений до дозвільного документа. Таким чином, видані ДП "Білоцерківське лісове господарство" лісорубні квитки є по своїй суті документами, які надають право на заготівлю деревини, та не можуть підтверджувати факт її заготівлі.
Суди також дійшли висновку, що інші докази, які б підтверджували вирубку дерев на спірній земельній ділянці, у матеріалах справи відсутні.
Крім того суди зазначили, що підстави для процесуального представництва прокуратури у цій справі є підтвердженими.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 25.07.2019 стягнуто з військової прокуратури Білоцерківського гарнізону на користь ДП "Білоцерківське лісове господарство" 10 240,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 472,00 грн поштових витрат.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані тим, що господарськими судами не взято до уваги, що у відзиві на позовну заяву від 06.05.2019 відповідач визнав факт постійного користування спірною земельною ділянкою та надав копії документів, які на його думку, підтверджують це право. Однак, такі документи є передумовою виникнення права користування лісовою ділянкою у ДП "Білоцерківське лісове господарство", а земельна ділянка площею 438 га, яка розташована в урочищі "Вороничі" перебуває у складі земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні КЕВ.
На думку скаржника, лісова ділянка, на яку відповідачем розроблено проект організації та ведення лісового господарства, накладається на спірну земельну ділянку.
Крім того скаржник вважає, що при ухваленні додаткового рішення судами не враховано, що відповідач до відзиву не додавав попереднього розрахунку суми витрат.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Білоцерківське лісове господарство" просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на законному та обґрунтованому судовому рішенні при повному дослідженні матеріалів справи.
4. Обставини встановлені судами
4.1. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до державного акта від 06.12.1978 серія Б №027573, виданого виконавчим комітетом Білоцерківської районної ради депутатів трудящих, земельна ділянка з кадастровим номером 3224986600:03:001:0015 площею 3557,6426 га, розташована на території Триліської сільської ради Фастівського району Київської області та належить на праві постійного користування КЕВ.
4.2. Згідно Статуту ДП "Білоцерківське лісове господарство", затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 25.11.2016 №415, створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
4.3. Згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель Фастівського району (форми №6-зем, №2-зем) станом на 01.07.2014 за ДП "Білоцерківське лісове господарство" обліковуються земельні ділянки: 437,0000 га (432,0000 га - ліси та інші лісовкриті площі; 1,0000 га - забудовані землі; 3,0000 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом; 1,0000 га - води) на території Малополовецької сільської ради (за межами населеного пункту), що підтверджується копією довідки про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами від 15.10.2014 №3146.
4.4. У подальшому в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України "Про Державний земельний кадастр", КЕВ поновлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 3557,6 га, що розташована на території Фастівського району Київської області.
4.5. На замовлення КЕВ у 2014 році розроблено технічну документацію із землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Після винесення меж земельної ділянки в натуру, площа земельної ділянки була уточнена та склала 3557,426 га. 25.10.2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 3224986600:03:001:0015, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) - Триліська сільська рада Фастівського району Київської області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3210204822017 від 25.10.2017 року.
4.6. Суди також зазначили, що, за доводами відповідача, лісова ділянка, на яку відповідачем розроблено проект організації та ведення лісового господарства, накладається на земельну ділянку площею 3557,426 га з кадастровим номером 3224986600:03:001:0015, яка перебуває у постійному користуванні КЕВ, що підтверджується викопіюванням з публічної кадастрової карти. Крім того вказана земельна ділянка входить до складу земель оборони, цільове призначення - для розміщення та постійної діяльності інших, створених відповідно до законів України, військових формувань.
4.7. 03.10.2018 здійснено державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3224986600:03:001:0015, правокористувач - КЕВ, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2018 №140624798.
4.8. Суди зазначили, що за доводами прокурора, вказана земельна ділянка загальною площею 3557,6426 га належить до земель МОУ та відповідно до наказу начальника Білоцерківського гарнізону від 18.12.2018 №16 використовується військовою частиною А2167 та КЕВ за призначенням відповідно до пункту 5.13 Положення про організацію квартирно-екплуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.07.2013 №448 та Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаціної служби Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.12.2011 №795, перебуває на обліку в КЕВ.
4.9. За твердженням прокурора, на спірній земельній ділянці зростає ліс та ДП "Білоцерківське лісове господарство" здійснює ведення лісового господарства та використання лісового фонду на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 3224986600:03:001:0015 площею 3557,6426 га, на якій знаходиться лісові квартали №24-№29, що закріплені за структурним підрозділом відповідача - Білоцерківським лісництвом.
Прокурор вважає, що КЕВ та військова частина А2167 входять до сфери управління Міністерства оборони України та є органами управління закріпленого за ними майном.
4.10. Разом з цим суди зазначили, що за доводами відповідача, право постійного користування ДП "Білоцерківське лісове господарство" спірною земельною ділянкою, підтверджується:
- копією проєкту організації та розвитку лісового господарства Білоцерківського лісгоспзагу Київського обласного управління лісового господарства і лісозаготовок (1963-1964 роки) інв. №54, згідно якого за Білоцерківським лісництвом закріплено урочище "Вороничі" площею 438 га;
- копією проєкту організації і розвитку лісового господарства Білоцерківського лісгоспзагу Київського обласного управління лісового господарства і лісозаготовок Мінлісгоспу УРСР, 1974 рік, том І, інв. №168 та актом від 04.07.1973, який міститься у складі документації, за підписом заступника інженера-землевпорядника Фастівського району В. Скорина, старшого інженера лісового господарства Білоцерківського лісгоспзагу П. Мартиненка, начальника лісовпорядкувальної партії Української експедиції І. Реви. У вказаному акті зазначено, що станом на дату його складання по земельному балансу Фастівського району Київської області площа Держлісфопду Білоцерківського лісгоспзагу на території району складає 437 га, в тому числі по Білоцерківському лісництву (урочище "Вороничі") - 437 га.
4.11. За даними лісовпорядкування 1963 року, площа Держлісфонду Білоцерківського лісгоспзагу в межах району складала 438 га. Площа зменшилася на 1 га за рахунок уточнення і ув`язки площ із земельним балансом району. Межі Держлісфонду Білоцерківського лісгоспзагу з іншими суміжними землекористувачами району погоджені:
- копією проєкту організації і розвитку лісового господарства Білоцерківського лісгоспзагу Київської області Міністерства лісового господарства Української РСР, 1983 рік, том 1, книга 1, інв. №167 та актом від 28.02.1983 року, який міститься у складі документації, за підписом головного інженера-землевпорядника Міндель 11.1. представника лісовпорядкування Бублік В. І., головного лісничого лісгоспзагу Кучерявого А. Є. У вказаному акті зазначено, що на дату його складання по земельному балансу Фастівського району Київської області площа Білоцерківського лісгоспзагу в межах району складає 437 га. За даними лісовпорядкування 1973 року площа лісгоспзагу в межах району також була рівною 437 га. Таким чином, погоджена й прийнята площа Білоцерківського лісгоспзагу на території Фастівського району складає 437 га;
- копією проєкту організації і розвитку лісового господарства Білоцерківського держлісгоспу Київського державного лісогосподарського об`єднання "Київліс", 1994 рік, том І, книга 1, інв. №50;
- копією проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП "Білоцерківське лісове господарство" Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, 2015 рік, (інв. №144);
- копією планшету №II, лісовлаштування 1950-1951 роки;
- копією планшету №2, 1960 рік;
- копією планшету №2, лісовпорядкування 1993 рік;
- копією планшету №2 лісовпорядкування 2003 рік.
4.12. При цьому за даними лісовпорядкування площа земель лісового фонду ДП "Білоцерківський лісгосп" на території Малополовецької сільської ради Фастівського району становить 437 га, що відповідає даним управління Держземагенства у Фастівському районі, що підтверджується копією листа ВО "Укрдержліспроект" від 26.04.2019 №220.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом спору в цій справі є вимога прокурора про заборону ДП "Білоцерківське лісове господарство" ведення лісового господарства та використання лісового фонду на спірній земельній ділянці МОУ.
5.3. Положеннями статті 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.