ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4994/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Приходько І.В.)
від 30.10.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя- Калатай Н.Ф., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
від 15.01.2020
у справі №910/4994/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми"
про розірвання договору поруки №4Т14209И/П від 25.10.2016,
за участю представників учасників справи:
позивача - Гейвах О.В.,
відповідача - Гелеверя Р.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (далі - ТОВ "Софа ЛТД") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") про розірвання з 03.11.2016 договору поруки №4Т14209И/П від 25.10.2016.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ КБ "Приватбанк" в порушення умов договору поруки №4Т14209И/П від 25.10.2016 не було передано ТОВ "Софа ЛТД" належним чином завірених копій документів, які підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості використовувати необхідні документи для стягнення грошових коштів з боржника, що призвело до суттєвого погіршення його фінансово-майнового стану.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/4994/19 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Софа ЛТД" відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/4994/19 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" 25.10.2016 був укладений кредитний договір № 4С16102Г за умовами якого Банк зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4 350 000 000,00 грн з ціллю фінансування поточної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, у визначених цим договором розмірах та терміни;
- на виконання зобов`язань за кредитним договором № 4С16102Г між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) 25.10.2016 був укладений договір поруки № 4Т14209И/П предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Танаіс-Суми" своїх зобов`язань за кредитним договором: № 4Т14209И від 17.02.2014, а саме, з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (пункт 1 договору);
- пунктом 2 даного договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору;
- поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (пункт 3 договору);
- згідно із пунктом 4 договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору;
- у випадку невиконання боржником пункту 1 договору поруки кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання (пункт 5 договору);
- сторони дійшли згоди, що поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 договору поруки (п. 6 договору);
- відповідно до пункту 7 договору вказано, що у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого пунктом 6 договору поруки, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПриватБанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору;
- до поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання (пункт 8 договору);
- пунктом 9 даного договору передбачено, що у випадку невиконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 договору поруки, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим договором;
- згідно з пунктом 10 договору кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за Кредитним договором;
- цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 11 договору);
- пунктом 17 передбачено, що цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого Центру Сертифікації Ключів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.06.2016, укладеної сторонами;
- позивачем надано платіжне доручення №365 від 26.10.2016 з цільовим призначенням сплата коштів згідно договору поруки №4Т14209И/П від 25.10.2016 на суму 171 992 097,01 грн;
- зазначаючи про порушення своїх прав та мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що невиконання АТ КБ "ПриватБанк" свого зобов`язання за договором поруки №4Т14209И/П від 25.10.2016, укладеним із ТОВ "Софа ЛТД" щодо передачі прав вимог до боржників не дало змоги використовувати ці права у якості можливого забезпечення в тому числі і зобов`язань самого позивача і призвело до суттєвого погіршення його фінансово-майнового стану, тобто, до спричинення з боку відповідача суттєвої шкоди позивачу. Наведені обставини, які, на думку позивача, свідчать про істотне порушення відповідачем умов оскаржуваного договору та підтверджують завдання позивачу суттєвої шкоди, стали підставою для звернення останнього до суду з позовом про розірвання договору поруки.
2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Софа ЛТД" не доведено факт виконання зобов`язання третьої особи за кредитним договором № 4Т14209И від 17.02.2014 в повному обсязі; не підтверджено належними засобами доказування, яким чином порушення договору поруки, які, нібито, були допущені відповідачем, позбавили товариство права на отримання від боржника коштів, відповідно до виконаного позивачем за договором поруки зобов`язання боржника; не наведено жодного обґрунтування, в чому саме полягає завдана йому шкода, який її розмір, який причинно-наслідковий зв`язок існує між такою шкодою та порушеннями умов договору поруки (що мали місце виключно на переконання позивача), або хоча б того, яким саме чином позивач зазнав такої шкоди з огляду на відсутність з його боку будь-яких спроб фактично "отримати очікуване ним за договором".
Посилання ТОВ "Софа ЛТД" щодо очікування ним досягнення позитивного господарського результату, який мав, на його думку, полягати у отриманні ним як поручителем, що виконав кредитні зобов`язання, від боржника коштів/майна у обсязі більшому, ніж витрати позивача на виконання відповідних кредитних зобов`язань за боржника, суд першої інстанції спростував тим, що такі очікування товариства не обґрунтовані жодними об`єктивними факторами, а навпаки - суперечать, визначеній статтями 553-557 Цивільного кодексу України, правовій природі договору поруки, яка є способом забезпечення виконання основного зобов`язання та метою якої є саме забезпечення виконання боржником зобов`язання, а не отримання поручителем прибутку, так і відповідним нормам Глави 49 Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу" та Закону України "Про іпотеку", виходячи з яких, позивач в будь-якому випадку не мав би правових підстав претендувати на отримання за рахунок забезпечень коштів/майна в обсязі більшому, ніж обсяг реальних та законних вимог за відповідними зобов`язаннями боржника.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі № 910/4994/19, ТОВ "Софа ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД":
- оскаржувані рішення місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню внаслідок неповного з`ясовання обставин, що мають значення для справи;
- не враховано положення частини першої статті 517, частини першої статті 556, пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, суди порушили статтю 20 Господарського кодексу України і тим самим позбавили позивача процесуальних прав, передбачених частиною першою статті 2, частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України;
- не враховано те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що не передання відповідачем кредитного договору та інших документів є істотним порушенням, внаслідок якого товариство позбавлене того, на що воно розраховувало при його укладенні: можливості вимагати від третьої особи повернення (сплати) коштів, які сплачені позивачем за договором поруки;
- не застосовано положення статті 517 Цивільного кодексу України (у частині встановлення обов`язку первісного кредитора передати поручителю документи, що засвідчують право, яке передається);
- на порушення вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України не досліджено повно і всебічно обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень;
- неповно досліджено документи у справі, неправильно визначено характер спірних правовідносин, не застосовано закон, який підлягав застосуванню, зокрема пункти 5, 6 частини першої статті 3, пункт 1 частини першої статті 611, статтю 638, частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, статті 180, 188 Господарського кодексу України, в зв`язку з чим прийнято помилкове рішення, яке підлягає скасуванню;