ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №537/4363/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21570/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 вересня 2016 року (суддя - Сьоря С.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року (головуючий суддя - Любчич Л.В., судді Сіренко О.І., Спаскіна О.А.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції Лісового Ігора Олеговича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд скасувати постанову серії АР №071609 від 25.08.2016 року, винесену поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП Лісовим І.О. відносно нього про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову посилався на те, що 25.08.2016 року він дійсно рухався по проспекту Перемоги в м. Кременчуці на автомобілі "Фольксваген Гольф", державний номер НОМЕР_1 . В момент, коли він рухаючись по проспекту Перемоги, мав намір повернути на вул. І.Сердюка ввімкнувши лівий поворот він почав здійснювати поворот, його було зупинено працівником поліції - інспектором роти №2 УПП у м. Кременчуці Лісовим І.О. Відповідач вказав йому на те, що він нібито здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.п. 14.6 а ПДР України. З указаним твердженням поліцейського він не погодився, оскільки не збирався робити обгін транспортного засобу, а ввімкнувши поворот повертав на вулицю І. Сердюка. Проте, не беручи до уваги його пояснення, працівником поліції було винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 425 гривень. За вказаних обставин вважає постанову незаконною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції Лісового Ігора Олеговича, третя особа Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції було задоволено.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №071609 від 25.08.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП - скасовано.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 вересня 2016 року було залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції (проїзд 40 років ДАІ, 3 м. Кременчук, 39600) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, в розмірі 300,00 грн. (триста гривень).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, та не зазначено, які, передбачені ст. 33 КУпАП обставини врахував відповідач при накладенні на позивача адміністративного стягнення. Виходячи з наведеного, суди дійшли висновку, що при накладенні на позивача адміністративного стягнення було порушено загальні засади накладення адміністративного стягнення, а сама оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Крім того, керуючись ст. ст. 87, 94 КАС України, враховуючи витрати позивача на проїзд до місця розгляду справи і назад, що підтверджуються квитками на автобус 014399, 014400 (а.с. 61, 62) слідуванням Кременчук-Харків та Харків-Кременчук вартістю по 150,00 грн., судом апеляційної інстанції було стягнуто з відповідача вартість проїзду позивача в обох напрямах в сумі 300,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
03 січня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у позовних вимогах.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Вказав, що позивач 25.08.2016 о 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем "Volkswagen Golf" д.н. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті вулиць Перемоги та І.Сердюка в м. Кременчуці, чим порушив п. 14.6 а ПДР України. Зважаючи на вказане правопорушення, а також не надання позивачем інших належних та допустимих доказів, відповідач вважає, що мав право винести постанову АР №071609 від 25.08.2016. Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, в розмірі 300,00 грн., скаржник вказав, що суд апеляційної інстанції не вимагав обов`язкової явки позивача в судове засідання, отже прибуття позивача до суду апеляційної інстанції було його власним волевиявленням реалізації свого права, встановленого статтями 49, 51 КАС України. У зв`язку з чим, вважає, що у суду були відсутні підстави для задоволення клопотання про стягнення витрат, пов`язаних із прибуттям позивача до суду.
Позивачем до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує, що рішення судів попередніх інстанцій були винесені із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, тому просив залишити їх без змін.
Клопотань від учасників справи про розгляд касаційної скарги за їх обов`язкової участі Суду надано не було.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25.08.2016 поліцейським роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП Лісовим І.О. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №071609, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Як слідує із фабули оскаржуваної постанови, фактичною підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 25.08.2016 о 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем "Volkswagen Golf" д.н. НОМЕР_1, здійснив обгін на перехресті вулиць Перемоги та І.Сердюка в м. Кременчуці, чим порушив п. 14.6 а ПДР України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Зі змісту ч. 2 ст.122 КУпАП вбачається, що Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до вимог п. 14.6 А ПДР України, заборонено обгін на перехресті.