ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3538/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Манько Г.В.)
від 01.10.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Кузнецова І.Л.; судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.)
від 26.12.2019
у справі № 904/3538/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради
про стягнення 18 031 578, 83 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Лисенко В.О.;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради боргу у загальній сумі 18 031 578, 83 грн, у тому числі: основний борг у сумі 11 851 268, 20 грн, пеня у сумі 1 791 319, 53грн, 3% річних у сумі 913 400, 07 грн; інфляційні втрати у сумі 3 475 591, 03 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договору постачання природного газу та договору про переведення боргу.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 позов задоволено частково. Суд стягнув з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 11 851 268, 20 грн, пеню у сумі 1 247 792, 20 грн, 3% річних 500 675, 44 грн, інфляційні втрати у сумі 1 836 946, 35 грн. В решті позову відмовлено.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі №904/3538/19 скасовано частково; прийнято нове рішення; позов задоволено частково. Суд стягнув з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 11 851 268, 20 грн основного боргу, 879 460, 68 грн пені, 850 613, 11 грн 3% річних, 3 258 808, 58 грн втрат від інфляції. В решті позовних вимог відмовив.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:
19.10.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради (споживач) уклали договір постачання природного газу №4819/1617-ТЄ-4, на підставі якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору.
Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 3.4 договору приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання-передачі.
У п. 6.1 договору сторонами узгоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 8.2 договору передбачена відповідальність споживача за прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1 договору у вигляді пені в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.
Позивач, протягом жовтня 2016 - березня 2017 років поставив КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" природний газ на загальну суму 38 351 167, 35 грн, що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу, підписаних представниками сторін договору.
Зобов`язання з оплати вартості отриманого природного газу виконані КП "Дніпро-петровські міські теплові мережі" частково.
22.12.2017 НАК "Нафтогаз України" (кредитор), КП "Дніпровські міські теплові мережі" (первісний боржник) та КП "Теплоенерго" (новий боржник) уклали договір про переведення боргу №3375/1718, за умовами якого за згодою кредитора первісний боржник переводить до нового кредитора свій борг, який виник у нього за договором постачання природного газу №4819/1617-ТЄ-4, а новий боржник приймає борг первісного кредитора та замінює первісного боржника у зобов`язанні.
У пункті 2.1 договору сторонами встановлено, що сума боргу, яка переводиться до нового боржника станом на момент укладення договору дорівнює 13 098 103, 87 грн.
Відповідно до п. 3.1 за цим договором до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, яка встановлена в п. 2.1 договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором постачання природного газу №4819/1617-ТЄ-4.
Згідно з п. 3.2 договору новий боржник зобов`язався перерахувати грошові кошти в сумі, зазначеній в п. 2.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу №4819/1617-ТЄ-4 від 19.10.2016.
У п. 4.1 договору сторонами узгоджено, що новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу.
Додатковою угодою №1 від 22.12.2017 до договору переведення боргу п. 2.1 останнього викладено в новій редакції, згідно з якою сума боргу, яка переводиться на нового боржника дорівнює 11 851 268, 20 грн.
2.4. Перевіривши розрахунки позивача, місцевий господарський суд встановив, що ним необґрунтовано збільшено розмір інфляційних втрат, пені та 3% річних, а тому позовні вимоги задоволено частково.
2.5. Суд апеляційної інстанції, частково скасувавши рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що підписавши спільні протокольні рішення від 18.11.2016 №2890 на суму 657132грн.44коп.; від 19.12.2016 №3309 на суму 23536грн.46коп.; від 18.01.2017 №263 на суму 4112148грн.14коп.; від 15.02.2017 №954 на суму 2599179грн.88коп.; від 10.03.2017 №1478 на суму 2415328грн.02коп.; від 17.08.2017 №3336 на суму 200000грн; від 19.06.2017 №2942 на суму 493000грн.; від 19.07.2017 №3074 на суму 553835грн.67коп., сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків, у зв`язку з чим правові підстави для нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на суми, визначені у відповідних спільних протокольних рішеннях, відсутні.
Крім того, суд апеляційної інстанції застосував положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та дійшов висновку, що сума пені дорівнює 1 758 921, 36 грн, 3% річних - 850 613, 11 грн, втрат від інфляції - 3 258 808, 58 грн.
З огляду на клопотання відповідача про зменшення пені, а також встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та для зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50 % до 879 460, 68 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в стягненні 1 190 390, 65 грн та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Як вказує скаржник підставою для відмови в стягненні коштів у розмірі 1 190 390, 65 грн визначено наявність ряду укладених спільних протокольних рішень та зменшення пені на 50%.
При цьому скаржник зазначає, що не оскаржує рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні 1 037, 61 грн у зв`язку із застосуванням положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-посилання суду апеляційної інстанції на укладання ряду СПР як на підставу для зміни порядку та строку розрахунків є такими, що суперечать умовам договору, принципу обов`язковості виконання договірних зобов`язань;
-суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин статтю 233 Господарського кодексу України; не врахував особливості діяльності позивача як підприємства великої соціальної важливості.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 в частині відмови у стягненні 1 190 390, 65 грн залишити без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради боргу за спожитий первісним боржником природний газ.
Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції визнали обґрунтованою та доведеною суму основного боргу в розмірі 11 851 268, 20 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволено. Учасники справи рішення судів попередніх інстанцій в частині суми основного боргу не оскаржують.
Виходячи з доводів та вимог касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені у зв`язку з посиланням на ряд укладених спільних протокольних рішень, а також рішення суду апеляційної інстанції в частині зменшення пені на 50%.
4.3. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.