1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 659/592/17

провадження № 51-5389км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Чабанюк Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Пестрецової Р.Г. в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 05 березня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230210000180 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого - 21січня 2011 року вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), раніше неодноразово судимого, останній раз 16 травня 2018 року вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389, 395 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 05 березня 2019 року засуджено: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за даними вироком і вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 травня 2018 року остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні інкримінованого правопорушення за наступних обставин. 24 червня 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці Незалежності поблизу будинку № 203 в смт Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області, близько 17:20 на зауваження ОСОБА_3, який займає посаду інспектора СРПП Нижньосірогозького відділення поліції Каховського ВП ГУНП в Херсонській області,, щодо необхідності звільнити проїжджу частину дороги, змістити з дороги належний ОСОБА_1 транспортний засіб - моторолер, та не вживати алкоголь, відмовився. Після чого відвів ОСОБА_3 для перемовин, щодо вирішення питання з адміністративними протоколами, складеними відносно нього раніше, розпочав сварку, під час якої завдав удар рукою в обличчя ОСОБА_3 . Присутній біля моторолера ОСОБА_2, не знаючи причин сутички поспішив на допомогу ОСОБА_1, наблизившись наніс кілька ударів руками ОСОБА_3 по тулубу, потилиці. В короткий проміжок часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наносили удари кулаками та ногами в область голови, тулубу, кінцівок ОСОБА_3, який чинив опір. Після прибуття наряду працівників поліції ОСОБА_2 вже в їх присутності підбіг та завдав ОСОБА_3 удар кулаком руки в обличчя, спричинивши пошкодження носу. Спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 200 від 04 серпня 2017 року віднесені до легких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2019 року вирок районного суду залишено без зміни.


Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду. Вказує на порушення права на захист засудженого ОСОБА_1 під час досудового розслідування, оскільки призначений адвокат Коваленко В.Ф. був залучений для здійснення його захисту виключно в рамках дотримання законності його затримання за ст. 208 КПК України та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, а тому в подальшому не міг здійснювати захист останнього. Вважає вирок суду таким, що не відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Окрім того, стверджує, що вирок ухвалений з порушенням таємниці наради суду, оскільки під час перебування у нарадчій кімнаті суд розглядав інші судові справи та вносив рішення в Єдиний державний реєстр судових рішень (далі ЄДРСР). На зазначені порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам її скарги. Крім того, вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 404 КПК України, оскільки апеляційний суд не дослідив докази безпосередньо.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 даної статті суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливості скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.

Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що вона, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 409 та 410 КПК України, просить дати доказам у справі іншу оцінку, ніж та, яку дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про винність засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України за обставин встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.

Зі змісту вироку місцевого суду вбачається, що суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України,у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив та зазначив місце, час, мотив та спосіб вчинення злочину, його наслідки, зазначив дії і роль засуджених.

Із матеріалів кримінального провадження слідує, що засуджений ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, але підтвердив сварку з ОСОБА_3 та заперечував нанесення ударів і спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Засуджений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України визнав частково та вказав, що він дійсно в присутності працівників поліції вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя. Проте суд в підтвердження доведеності вини засуджених обґрунтовано послався у вироку на послідовні показання потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також на висновок судово-медичної експертизи № 200 від 04 серпня 2017 року.


................
Перейти до повного тексту