Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
справа № 465/2074/17
провадження № 51-2761 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю. Є.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Леонтьєва О. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Франківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140080000387, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 19 серпня 2016 року Сихівським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК,
ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Львів Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК.
Вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржується.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Франківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 71 КК до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19 серпня 2016 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили та моменту його фактичного затримання.
ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Відповідно до ст. 76 КК покладено на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2019 року вирок Франківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те що вони 3 лютого 2017 року близько 16 год 30 хв перебуваючи біля будинку № 2-6 на вул. Житомирській у м. Львові намагалися таємно викрасти металеву хвіртку вартістю 1 470,40 грн, однак злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були зупинені одним із мешканців зазначеного будинку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Леонтьєв О. В. просить вирок Франківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 березня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вважає що судом першої інстанції порушено право засудженого на захист, оскільки йому не було роз`яснено право на залучення захисника. Розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції відбувався без участі потерпілої ОСОБА_3 .
Посилається на порушення ст. 27 КПК щодо повного фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій та відсутності офіційного запису судового засідання, здійсненого судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Захисник зазначає, що відповідно до Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 як особа, яка на момент вчинення злочину була неповнолітньою, підлягає звільненню від відбування покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19 серпня 2016 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Костюк О. С. вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просив відмовити у її задоволенні.
Мотиви Суду
Відповідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій зазначених вимог закону дотрималися.
Перевіривши вирок суду в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 419 КПК, дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника Леонтьєва О. В., навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути обвинувальний акту.
Доводи захисника Леонтьєва О. В. щодо порушення права ОСОБА_1 на захист не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 КПК захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 49 КПК суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно, а також, коли суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Участь захисника у цьому кримінальному провадженні не є обов`язковою за відсутності однієї з вищевказаних умов, обставини кримінального провадження не вимагають його участі, обвинувачений не заявляв клопотання про залучення захисника як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. ОСОБА_1 власноручно підписав пам`ятку про права та обов`язки обвинуваченого, у яких зазначено право мати захисника, зокрема за рахунок держави. Заяв та клопотань про забезпечення захисником ОСОБА_1 не заявляв.