Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2087353/16-ц
провадження № 61-17099св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2018 року
у складі судді Івченко Т. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В.,
Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за порушення строків сплати аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 перебував
у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, від якого мають трьох дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року шлюб розірвано.
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня
2016 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 2 000 грн на кожну дитину до повноліття дітей задоволено (справа № 208/3797/15-ц, рішення набрало законної сили).
У Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції (далі - Заводський ВДВС Дніпродзержинського МУЮ) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 208/3797/15-ц, виданий 07 грудня 2015 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 000 грн щомісячно на кожну дитину.
27 січня 2016 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 208/3797/15-ц.
Згідно з довідкою Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ
від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 за виконавчим провадженням на підставі виконавчого листа № 208/3797/15-ц станом на 14 листопада
2016 року має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 71 321 грн.
Посилаючись на те, що станом на 12 лютого 2018 року відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20 451,98 грн, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог від 23 квітня 2018 року, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку від суми несплачених аліментів за період з 26 травня 2015 року по квітень 2017 року у розмірі 62 862,50 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вину відповідача у простроченні сплати аліментів, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог відмовлено. Крім того, відсутній обґрунтований розрахунок розміру пені, який би узгоджувався з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконавче провадження відкрито лише у січні 2016 року не з вини відповідача. Крім того, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у період 2015-2016 роки відповідач здійснював платежі на утримання дітей, що підтверджено доказами, наданими до відзиву, отже, вина ОСОБА_2 в ухиленні від виконання рішення суду щодо сплати аліментів є спростованою доказами, наданими відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що пеня у зв`язку із заборгованістю зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Разом з тим, у разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові
від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження
№ 14-37цс18).
Крім того, вказувала, що суди не врахували, що доведення відсутності вини відповідача у зв`язку із несвоєчасною сплатою аліментів не є обов`язком позивача. Крім того, суди не врахували, що кошти, сплачені частково ОСОБА_2, не були аліментами у повному обсязі.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, від якого мають трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року шлюб розірвано.
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня
2016 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 2 000 грн на кожну дитину до повноліття дітей задоволено (справа № 208/3797/15-ц, рішення набрало законно сили).
У Заводському ВДВС Дніпродзержинського МУЮ на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 208/3797/15-ц, виданий 07 грудня 2015 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 000 грн щомісячно на кожну дитину.
27 січня 2016 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 208/3797/15-ц.
Згідно з довідкою Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ
від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 за виконавчим провадженням на підставі виконавчого листа № 208/3797/15-ц станом на 14 листопада
2016 року має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 71 321 грн.
Відповідно до довідки Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ
від 12 лютого 2018 року ОСОБА_2 за виконавчим провадженням на підставі виконавчого листа № 208/3797/15-ц за період з 23 травня 2016 року по 01 лютого 2018 року станом на 12 лютого 2018 року має заборгованість зі сплати аліментів у твердій грошовій сумі 20 267 грн.
Суди також установили, що заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_2 вказував, що він у період з травня 2015 року по лютий 2016 року у добровільному порядку шляхом перерахування коштів на карткові рахунки дітей сплатив: на картковий рахунок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 15 травня 2015 року по 08 лютого 2016 року,
14 828 грн;на картковий рахунок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з 14 травня 2015 року по 16 січня 2016 року, -
8 650 грн; на картковий рахунок ОСОБА_1 у період з 16 червня 2015 року по 25 січня 2016 року - 3 310 грн.
Апеляційний суд установив, що відповідно до довідки Заводського ВДВС міста Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області від 14 лютого 2019 року заборгованість зі сплати аліментів згідно з виконавчим провадженням
№ 49985096 на підставі виконавчого листа № 208/3797/15-ц станом
на 01 березня 2019 року за ОСОБА_2 відсутня. Вказана довідка додана відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою статті 141 СК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України (в редакції, яка набрала чинності з 08 липня 2017 року та була чинною на момент звернення з уточненою позовною заявою) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з довідкою Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ
від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 за виконавчим провадженням на підставі виконавчого листа № 208/3797/15-ц станом на 14 листопада