Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 130/2157/17
провадження № 61-15070св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Фермерське господарство Кравчука В. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Кучевського П. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Кравчука В. С. (далі - ФГ Кравчука В. С.) про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 2,5282 га, кадастровий номер 0521081400:07:002:0003, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. На підставі договору оренди землі від 10 січня 2007 року № 75 він передав зазначену земельну ділянку ФГ Кравчука В. С . у строкове платне користування строком на 15 років.
За умовами договору, орендар зобовʼязаний щороку до 15 листопада сплачувати орендну плату у розмірі 1,5 проценти від нормативної оцінки земельної ділянки: 372,27 грн - у грошовій формі, 500 кг зерна - у натуральній формі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становила 24 818,11 грн.
01 вересня 2016 року між ним та відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди землі від 10 січня 2007 року, відповідно до якої сторони погодили збільшення орендної плати за користування земельною ділянкою до 6 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить
81 933,61 грн.
Посилаючись на те, що починаючи з 2014 року орендар у порушення умов договору оренди землі припинив сплачувати орендну плату, позивач просив: розірвати договір оренди землі від 01 жовтня 2007 року № 75, укладений між ним та ФГ Кравчука В. С.; витребувати земельну ділянку НОМЕР_1 площею
2,5282 га, кадастровий номер 0521081400:07:002:0003, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з користування ФГ Кравчука В. С. та передати її позивачеві.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
від 27 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 01 жовтня 2007 року № 75, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Кравчука В. С.
Витребувано земельну ділянку НОМЕР_1 площею 2,5282 га, кадастровий номер 0521081400:07:002:0003, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області з користування ФГ Кравчука В. С., та передано її ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив істотне порушення умов договору оренди землі від 01 жовтня 2007 року, що полягає у систематичній несплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, починаючи з 2014 року, що відповідно до статей 526, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для його розірвання та витребування земельної ділянки з користування орендаря. Заперечуючи проти доводів позивача про порушення умов договору оренди землі, ФГ Кравчука В. С. не надало належних доказів (бухгалтерських відомостей, документів) на підтвердження сплати позивачеві орендної плати за 2014-2016 роки, надані позивачем податкові розрахунки за вказаний період не є допустимими доказами, оскільки за своєю формою і змістом не є бухгалтерськими документами, та не підтверджують виплату орендної плати позивачеві.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ФГ Кравчука В. С. задоволено, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що задовольняючи позовні вимоги
ОСОБА_6 про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки з користування орендаря, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги копії відомостей про отримання орендодавцями орендної плати за користування земельними ділянками за 2014-2017 роки, що містять дані про отримання позивачем орендної плати у зазначений період, тобто істотні для вирішення справи докази, що містять відомості щодо предмета доказування, а також не звернув увагу, що нарахування відповідачем орендодавцю орендної плати у спірний період підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб та сум утриманого з них податку. Висновки суду першої інстанції про неналежність наданих
ФГ Кравчука В. С. доказів про отримання позивачем плати за користування земельною ділянкою, з тих підстав, що вони не містять ознак офіційних документів є безпідставними, оскільки пунктом 8 договору оренди землі
від 10 січня 2007 року № 75 не визначено, у якій формі повинен бути оформлений розрахунок. За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність, передбачених частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" та пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), підстав для розірвання договору оренди землі.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій вона просила скасувати постанову Апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2018 року та залишити в силі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково виходив з того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим ФГ Кравчука В. C. доказам отримання орендодавцем орендної плати у період з
2014 року по 2017 рік, оскільки суд першої інстанції навів мотиви відхилення як допустимих доказів ксерокопій окремих сторінок документів без назви, не засвідчених у визначеному процесуальним законом порядку, на яких зазначені прізвища та підписи осіб, які за твердженням представника відповідача отримували орендну плату. Зважаючи на те, що ФГ Кравчука В. C. не виконало ухвалу суду від 18 жовтня 2017 року про витребування оригіналів відомостей про виплату орендної плати та журналів обліку видачі орендної плати у натуральній формі з посиланням на їх відсутність, суд першої інстанції обгрунтовано вважав доведеними обставини порушення орендарем сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Надані відповідачем податкові розрахунки за 2014-2016 роки про сплату податків з орендної плати земельної ділянки (паю) ОСОБА_1 також не є допустимими доказами на підтвердження виплати позивачеві орендної плати. Встановивши, що орендар систематично, починаючи з 2014 року не виконує зобов`язання щодо виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ФГ Кравчука В. С. на касаційну скаргу, у якому відповідач просив залишити без задоволення касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на відсутність підстав для дострокового розірвання договору оренди землі, з огляду на відсутність порушень ФГ Кравчука В. С. умов договору оренди землі. Зазначало, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що орендар своєчасно сплачував позивачеві оренду плату за користування земельною ділянкою, що підтверджено як списками орендодавців (орендної плати), що отримували орендну плату за 2014, 2015, 2016, 2017 роки, так і перерахуванням 11 серпня 2017 року грошових коштів у розмірі 1 978,70 грн на користь стягувача ОСОБА_7 у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 130/2906/15 про стягнення аліментів з ОСОБА_1, а також відомостями про сплату земельного податку, військового збору та податку з доходів фізичних осіб з нарахованої та виплаченої орендної плати за кожен звітний період. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу, що протягом 2014-2016 років до голови ФГ Кравчука В. С. не надходило жодних письмових чи усних звернень щодо несвоєчасної виплати позивачеві орендної плати. На дату укладення між сторонами додаткової угоди у вересні 2016 року, у ОСОБА_1 також не виникало зауважень щодо невиплати йому орендної плати, що свідчить про те, що на момент реєстрації додаткової угоди орендодавець не мав таких претензій до орендаря.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніхінстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 2,5282 га, кадастровий номер 0521081400:07:002:0003, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Жуковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
10 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ФГ Кравчука В. С. укладений договір оренди землі, відповідно до пунктів 1, 4 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування зазначену земельну ділянку, строк дії договору - п`ятнадцять років.
Пунктами 4, 7-8 договору, сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у строк до 15 листопада кожного року та становить 1,5 проценти від нормативної оцінки земельної ділянки: 372,27 грн - у грошовій формі, 500 кг зерна - у натуральній формі. Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Нормативна грошоваоцінка земельної ділянки на час укладення договору становила 24 818,11 грн (пункт 3 договору).
01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ Кравчука В. С. укладена додаткова угода до договору оренди землі від 10 січня 2007 року, відповідно до якої сторони погодили збільшення орендної плати за користування земельною ділянкою до 6 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 81 933,61 грн, а також її виплату орендареві у строк до 30 грудня поточного року.
Пунктом 4.2 додаткової угоди до договору оренди землі визначено, що орендна плата за користування обʼєктом оренди сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування готівкових коштів на банківський рахунок орендодавця, зазначений у даному договорі або поштовим переказом. За згодою сторін, розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Передача продукції та/або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (накладними, відомостями, актами приймання передачі та/або іншими документами), які підтверджують факт виконання орендарем свого зобовʼязання зі сплати орендної плати.
Орендна плата виплачується орендарем у встановленому цим договором розмірі, за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих), згідно з вимогами чинного податкового законодавства (пункт 4.3 додаткової угоди до договору оренди землі).
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Щодо розірвання договору оренди землі
Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України "Про оренду землі".
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.