ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2020 року
Київ
справа №200/13690/17(2-а/200/1084/17)
адміністративне провадження №К/9901/66464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про зобов`язання поновити виплату пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 (головуючий суддя Чумак С. Ю., судді: Чабаненко С. В., Юрко І. В.),
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (далі - УПФ, пенсійний орган, відповідач), в якому просила: зобов`язати відповідача поновити їй виплату пенсії за віком з 07.10.2009, шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначала, що вона є громадянкою України 1941 року народження, якій починаючи з 22.12.1996 була призначена пенсія за віком й така виплачувалась їй до виїзду за кордон. Позивач вказувала на те, що до 2006 року проживала в Україні, а з 06.10.2006 виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль. Починаючи з 2006 року вона призначеної по закону пенсії не отримує. 25.05.2017 її представник, який діяв на підставі нотаріально засвідченої довіреності, подав до відповідача особисту заяву позивачки про поновлення їй пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану. Дана заява була прийнята відповідачем разом із усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій. Проте, відповідач своїм листом №Л-44 від 02.06.2017 відмовив у призначенні пенсії.
3. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними і дискримінаційними, такими, що суперечить чинному законодавству, зокрема, рішенню Конституційного суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009, яким були визнанні неконституційними деякі положення Закону №1058-IV стосовно виплати пенсій при виїзді на місце постійного проживання за кордон, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2017 (головуючий суддя Шевцова Т. В.) у задоволенні позову відмовлено.
5. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
6. Втім, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
7. Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач пропустила строк апеляційного оскарження й наведені нею підстави не свідчать про наявність поважних причин для поновлення цього строку.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. На вищевказану ухвалу апеляційного суду позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. Аргументуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам, наведеним нею в обґрунтуванні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не врахував усіх обставин справи і її значення для позивача, внаслідок чого, на думку скаржника, дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску вказаного строку й незаконно відмовив їй у відкритті апеляційного провадження у справі.
10. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ) проти доводів та вимог останньої заперечує та наполягає на законності та обґрунтованості постановленої апеляційним судом ухвали, щодо якої позивачем порушується питання про касаційне оскарження.
11. Посилаючись на вищевикладене, ГУ ПФ просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, а оскаржуване нею судове рішення залишити без змін.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. У листопаді 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Гімона М. М., суддів: Анцупової Т. О., Кравчука В. М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
14. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
15. Суддею-доповідачем в порядку, визначеному статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проведено підготовчі дії й ухвалою Верховного суду від 24.02.2020 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. З матеріалів справи випливає, що постанова суду першої інстанції, прийнята по суті спору 20.11.2017, отримана представником позивача 14.02.2018 й такі обставини учасниками справи не заперечуються.
17. 30.07.2018 позивач засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на прийняту судом першої інстанції постанову.
18. Апеляційна скарга зареєстрована в апеляційному суді 13.09.2018.
19. Однак, при поданні апеляційної скарги, питання поновлення строку апеляційного оскарження не порушувалось.
20. У зв`язку з пропуском встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження та зважаючи на відсутність клопотання про поновлення цього строку, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2018 апеляційну скаргу залишено без руху. Позивачу встановлено десятиденний з дня отримання копії ухвали строк для усунення вказаних у ній недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.
21. На виконання вимог вищевказаної ухвали було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, мотивоване тим, що оскаржувана в апеляційному порядку постанова суду першої інстанції від 20.11.2017 була прийнята за відсутності позивача та/або її представників й отримана стороною позивача поштою лише 14.02.2018. При цьому, 16.03.2018 позивачем була подана апеляційна скарга, однак, внаслідок зміни процесуального законодавства та помилки її представника, який неправильно обчислив строк апеляційного оскарження, ОСОБА_1 такий строк пропустила.
VI. Позиція Верховного Суду
22. Так, відповідно до частини другої статті 186 КАС України в редакції, яка діяла станом на день прийняття постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2017, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
23. Зважаючи, що, як встановлено апеляційним судом і не заперечується учасниками справи, копію вищезгаданого судового рішення позивач отримала 14.02.2018, строк апеляційного оскарження, у даному випадку, враховуючи встановлені статтею 103 КАС України правила обчислення процесуального строку, закінчився 26.02.2018 включно.
24. Натомість, апеляційна скарга була подана лише 16.03.2018, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги.
25. В той же час, Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII) КАС України було викладено в новій редакції.
26. Закон №2147-VIII набрав чинності з 15.12.2017 й, відповідно, з цієї дати набрала чинності нова редакції КАС України.
27. Частиною третьою статті 3 КАС України у вищевказаній редакції встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
28. Оскільки апеляційну скаргу подано позивачем у березні 2018 року, така повинна розглядатись за правилами КАС України, викладеного у редакції Закону №2147-VIII.
29. Згідно з положеннями частини третьої статті 298 КАС України. Чинної станом на момент подання апеляційної скарги позивачем у цій справі, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.