ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/4101/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни на рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 (суддя Матвіїв Р.І.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (головуючий суддя: Дубник О.П., судді: Бонк Т.Б., Желік М.Б.)
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівської міської ради,
про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень,
За участю представників:
позивача - не з`явився
відповідача - Мачеус О.В. - особисто, Овдієнко І.М. - адвокат
третьої особи - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. 30.11.2015 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 681127,51 грн, розірвання договору оренди № Г-7012-9 від 10.03.2009 та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 481,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 38.
08.02.2016 позивач подав заяву б/н від 07.02.2016 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 581044,70 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2012-30.09.2015. Судом першої інстанції прийнято вказану заяву.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично порушує умови укладеного договору оренди № Г-7012-9 від 10.03.2009 у спосіб невнесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі, тобто порушує взяті на себе зобов`язання. На переконання позивача, невиконання умов договору оренди по сплаті орендної плати значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні цього договору, оскільки в результаті несплати орендної плати має місце недоотримання коштів місцевим бюджетом м. Львова. Враховуючи, що порушення умов договору є істотним, позивач вважає наявними підстави для розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди. Згідно з довідкою №2302-вих-196 від 08.02.2016 заборгованість по орендній платі по відповідному договору за період 01.09.2012-30.09.2015 становить 581044,70 грн, на підтвердження чого у процесі нового розгляду справи позивачем також долучено довідки: б/н за аналогічний період з аналогічною сумою заборгованістю; від 29.01.2018; б/н та б/д, подану 28.01.2019.
1.3. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що надана позивачем довідка про заборгованість від 08.02.2016 є безпідставною, складеною в односторонньому порядку та не відображає реального стану розрахунків; орендовані приміщення передані відповідачу у незадовільному стані, у зв`язку з чим за згодою орендодавця за власний рахунок відповідачем частково проведено ремонт орендованого приміщення та приведено їх до належного технічного стану, а підвальні приміщення з часу укладення договору не використовувались, оскільки були передані фабрикою "Весна" у незадовільному, занедбаному стані і не відповідали санітарним нормам; орендоване майно не є комунальним та не належить Львівській міській раді, Управління ресурсів Львівської міської ради та його правонаступник Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради не мали права бути орендодавцями відповідних приміщень за відсутності державної реєстрації права комунальної власності на це майно, тому у відповідача немає обов`язку сплачувати орендну плату за нікчемним договором і за договором, укладеним шляхом обману. Відповідач вважає, що розмір заборгованості з орендної плати повинен бути перерахований та зменшений на розмір плати за підвальні приміщення, які не використовувались, а щодо решти заявлених вимог вважає, що наявність заборгованості по орендній платі не є підставою для розірвання договору оренди.
1.4. Третя особа згідно з письмовими поясненнями від 05.12.2016 підтримує позовні вимоги, під час нового розгляду справи письмових пояснень по суті спору не надала.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 у справі № 914/4101/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 у справі №914/4101/15 скасовано. Справу №914/4101/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
2.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.02.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, позовні вимоги задоволено повністю.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 23.12.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою - підприємцем Мачеус Оксаною Василівною безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 914/4101/15.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 08.01.2020 у справі № 914/4101/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 19.02.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 05.02.2020.
3.4. Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
3.5. У судовому засіданні 19.02.2020 судом було оголошено перерву з розгляду вищезазначеної касаційної скарги до 11 березня 2020 року, про що під розписку повідомлено учасника справи, який був присутнім, а ухвалою від 19.02.2020 - учасників справи, які не прибули.
3.6. 11.03.2020, тобто в день судового засідання, ФОП Мачеус О.В. подано письмові пояснення до касаційної скарги, які відповідач просить врахувати при вирішенні спору.
Згідно з ч.1 ст.298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України:
"Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення."
Згідно зі ст.118 ГПК:
"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."
Оскільки пояснення до касаційної скарги фактично подані скаржником з порушенням строку, визначеного ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку в поясненнях не наведено, як не додано і жодних підтверджуючих письмових доказів на підтвердження існування таких причин та їх обґрунтованості, суд залишає без розгляду дані пояснення в частині доповнення до касаційної скарги.
3.7. У судове засідання 11.03.2020 з`явилися відповідач та представник відповідача, котрі підтримали касаційну скаргу. Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Мачеус Оксана Василівна (скаржник, відповідач) просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 914/4101/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не виконали вказівки суду касаційної інстанції, які містяться у його судовому рішення про направлення справи на новий розгляд.
Відповідач вказує, що підставою скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд було, зокрема те, що суди не встановили, за які конкретно 3 місяці не було сплачено орендну плату, а відповідні висновки зроблено лише на підставі розрахунків позивача. Вважає, що при новому розгляді справи суди обмежились лише тим, що вказали, що заборгованість наявна за період з 21.08.2014 по 30.09.2015. Суди вказали, що останній платіж здійснено 30.07.2014 в сумі 1000,00 грн, а інших належних і допустимих доказів на підтвердження здійснення наступних платежів за період до вересня 2015 року сторонами не подано. Крім того, суди не врахували довідку, що долучалась 25.04.2018 за період з 01.02.2012 - 30.09.2015, проте врахували довідки, надані позивачем.
Також скаржник зазначає, що суди не враховували сплати за договором у процесі розгляду справи, мотивуючи це тим, що відповідні платіжні доручення містили призначення платежу за наступний період оренди, а не за період стягнення заборгованості. Проте, суди не звернули увагу, що призначення платежу зазначається самостійно платником (тобто є наслідком тільки його волевиявлення і актом з його сторони) і відповідач наполягає на врахуванні платіжних доручень при розгляді даної справи.
ФОП Мачеус О.В. вказує, що станом на момент ухвалення рішень про розірвання договору оренди і виселення з приміщень суди вже самі встановили, що відповідач сплатив на рахунки позивача ще більші суми коштів, ніж було потрібно, і навіть вказував призначення платежів на майбутні періоди, що повинно було засвідчити, на думку відповідача, його стійкий намір продовжити оренду приміщення, а також усуває повністю обґрунтування, які позивач вказував як підстави позову (а саме недоотримання коштів місцевим бюджетом м. Львова).
Разом з тим, скаржник вважає, що позовні вимоги щодо проплат, які мали бути здійснені до 20.09.2012, до 20.10.2012, до 20.11.2012, не можуть бути задоволені з причин пропуску строку позовної давності.
Відповідач також стверджує, що передане в оренду майно не є власністю Львівської міської ради. Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що спірні приміщення - це нежитлові приміщення загальнодержавного житлового фонду за адресою Львів, пл. Ринок, 38, які використовувалися державним підприємством торгівлі на умовах оренди, не передавалися державою в порядку, встановленому законом у власність територіальної громади м. Львова. Вважає, що державну реєстрацію права власності на спірне приміщення за Львівською міською радою у 2015 році було проведено незаконно, а у Львівської міської ради відсутній жодний правовстановлюючий документ на спірне приміщення, а також відсутній будь-який документ (нормативного характеру), який вказує належність спірного приміщення до майна комунальної власності чи власності юридичної особи - органу місцевого самоврядування.
На думку скаржника, судом у даній справі не з`ясовано питання наявності у позивача правовстановлюючих документів на спірні нежитлові приміщення.
Крім того, скаржник наголошує про наявність підстав для звільнення його від сплати орендної плати за оренду підвальних приміщень, оскільки такі приміщення з моменту укладення договору оренди не використовувались за призначенням, так як були передані у незадовільному стані та не відповідали санітарним нормам, як і інші приміщення. Зазначає, що відповідач надавав докази понесення значних витрат на ремонт відповідних приміщень.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 10 березня 2009 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ФОП Мачеус Оксаною Василівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 (надалі - Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі наказів управління комунальної власності від 30.07.2007 №633-О, від 19.05.2008 №441-О, від 22.12.2008 №915-О, договору оренди від 22.01.2002 №Г-0514 передає орендарю, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів" (а.с. 18-19, т.1).
Об`єктом оренди згідно з п.1 Договору є приміщення, що знаходиться за адресою місто Львів, площа Ринок, 38, загальною площею 481,1м кв., у тому числі підвал - 209,8 кв.м, перший поверх - 207,0 кв.м, другий поверх - 64,3 кв.м.
Відповідно до п.3.3 Договору, у зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.
Факт передання орендодавцем орендарю об`єкта оренди по договору оренди у найм за договором від 22.01.2002 (попередній договір) встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 27.08.2012 у справі №5015/2362/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2013, тому, згідно з положеннями ч.4 ст.75 ГПК України, зазначена обставина повторному доказуванню не підлягає, а також даний факт сторонами не заперечується.
5.2. Судами встановлено, що згідно з умовами договору оренди строк його дії мав закінчуватись 09.03.2012 за обставин відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Відповідно до п.4.1, п.4.2, 4.3 Договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні: з 10.03.2009 до 09.03.2012. Перебіг терміну дії договору оренди та настання обов`язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 у справі № 914/3971/14 (а.с. 50-54, т. 2) за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про стягнення заборгованості та виселення з приміщень підтримано висновок суду першої інстанції про те, що договір оренди продовжено на той самий термін та на тих самих умовах, тобто до 08.03.2015, у зв`язку з чим відповідна обставина з урахуванням положення ч.4 ст.75 ГПК України повторному доказуванню також не підлягає.
Заяв про припинення чи зміну умов спірного договору протягом місяця з 09.03.2015 сторони також не подавали, у матеріалах справи такі відсутні. Відтак, договір № Г-7012-9 від 10.03.2009 вважається пролонгованим на той самий термін та на тих самих умовах, тобто, до 08.03.2018, а в подальшому за відсутності заяв про припинення чи зміну умов спірного договору протягом місяця з 08.03.2018 Договір також було пролонговано до 08.03.2021.
5.3. Згідно з п.3.4 договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженою ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 (із змінами та доповненнями) і складає (5 049 761,00 * 0,02)/12 * 1,021*1,029 = 8 842,21 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Врахувати індекс інфляції за лютий та березень місяці 2009 року. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. У випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі передбаченому чинним законодавством. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Згідно з п.7.2 Договору одним із обов`язків орендаря визначено своєчасну та в повному розмірі сплату орендної плати.
Відповідно до п. 9.1 Договору, повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.
Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, орендар повинен повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об`єкта оренди з вини орендаря.
5.4. У матеріалах справи наявні копії банківських виписок за 01.10.2012 на суму 2 000,00 грн, 29.11.2012р. на суму 500,00 грн, 31.01.2013р. на суму 500,00 грн, 29.03.2013р. на суму 300,00 грн, 30.04.2013р. на суму 500,00 грн, 30.05.2013р. на суму 500,00 грн, 29.08.2013р. на суму 500,00 грн, 27.09.2013р. на суму 500,00 грн, 01.11.2013р. на суму 500,00 грн, 27.12.2013р. на суму 500,00 грн, 30.01.2014р. на суму 450,00 грн, 28.02.2014р. на суму 300,00 грн, 31.03.2014р. на суму 300,00 грн, 30.04.2014р. на суму 300,00 грн, 30.07.2014р. на суму 1 000,00 грн, на загальну суму 8650,00 грн про сплату відповідачем позивачу коштів на виконання умов договору оренди № Г-2012-9 від 10.03.2009 року.
Ці платежі відображені в довідці про заборгованість від 29.01.2018 вих. №б/н (а.с.184 т.4), 08.02.2016 № 2302-вих-196 (а.с.73 т.1) та в довідці б/н б/д, поданій позивачем 28.01.2019, згідно з якими (двома останніми) по договору № Г-7012-9 від 10.03.2009 обліковується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 581 044,70 грн. за період з 01.09.2012 по 30.09.2015.
5.5. Також у справі наявні платіжні доручення з призначеннями платежів: "за оренду зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р. за січень-грудень 2018 року, пл. Ринок,38, в т.ч. ПДВ", "за оренду зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р. за січень-грудень 2019 року, пл. Ринок,38, в т.ч. ПДВ", "за оренду зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р. за січень-грудень 2020 року, пл. Ринок,38, в т.ч. ПДВ", "за оренду зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р. за січень-грудень 2019 року, пл. Ринок,38, в т.ч. ПДВ", "попередня оплата за оренду приміщення на пл. Ринок,38 за 2022 рік зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р.", "попередня оплата за оренду приміщення на пл. Ринок,38 за 2023 рік зг. дог. оренди Г-7012-9 від 10.03.2009р.", однак ці періоди не охоплюють спірний період і жодним чином не можуть впливати на розмір заборгованості.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Рішення суду першої інстанції першої інстанції мотивовано п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.1 т. 15, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 651, ст.ст. 759, 782, 785 Цивільного кодексу України, ч.1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 19, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, п.п.1.4, 1.5, 7.3 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007.
Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявності заборгованості по договору оренди № Г-7012-9 від 10.03.2009 за період з 01.09.2012 по 30.09.2015 у розмірі 581044,70 грн, з 21.08.2014 по 30.09.2015. Суд взяв до уваги банківські виписки та платіжні доручення про сплату орендних платежів, довідки позивача: б/н за аналогічний період з аналогічною сумою заборгованістю; від 29.01.2018; б/н та б/д, подану 28.01.2019 про заборгованість та дійшов висновку, що відповідач систематично не виконував умови договору по сплаті орендної плати, у зв`язку з чим допустив прострочення по орендній платі на загальну суму 581 044,70 грн за період понад три місяці підряд, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Разом з тим, враховуючи розірвання договору оренди, об`єкт оренди підлягає поверненню орендодавцю у спосіб виселення орендаря з нежитлових приміщень, загальною площею 481,1 кв.м.
6.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
7.2. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.759 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
7.3. Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7012-9 від 10 березня 2009 року, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходиться за адресою місто Львів, площа Ринок, 38, загальною площею 481,1м кв., у тому числі підвал - 209,8 кв.м, перший поверх - 207,0 кв.м, другий поверх - 64,3 кв.м що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів". І на них розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII).