ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 750/7782/17
адміністративне провадження № К/9901/43590/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2017р. (суддя - Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017р. (судді - Вівдиченко Т.Р., Лічевецький І.О., Твердохліб В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату про повернення документів щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, без реалізації;
зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 13 Порядку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №985, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
зобов`язати Міністерство оборони України розглянути на засіданні постійно діючої комісії його заяву з доданими до неї документами про виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення відповідно до пункту 13 Порядку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Проте Міністерство оборони України не розглянуло його заяву про призначення допомоги, рішення про виплату або про відмову у виплаті не прийняло, оскільки Чернігівським обласним військовим комісаріатом повернуто його заяву та документи без реалізації. Вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не передбачена, зокрема, пунктом 13 Порядку №975.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви позивача з доданими до неї документами, для розгляду питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з настанням інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.
Крім того, посилається на те, що позивачем не надано до відповідача жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 09.11.1985р. по 03.12.1987р. проходив строкову військову службу у лавах радянської армії, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 . (а.с. 4 - 5)
У 1987 році позивач, при виконанні обов`язків військової служби, в країнах, де велися бойові дії - у Республіці Афганістан, отримав бойову травму - множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку). (а.с. 23)
Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.07.2016р. №2880 встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням позивачем обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 6)
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії АБВ №045044 від 20.09.2016р. позивачу з 20.09.2016р. до 01.10.2017р. встановлено III групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Датою чергового переогляду визначено 20.09.2017р. (а.с. 7)
18.05.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІII групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975. До заяви позивач додав відповідні документи. (а.с. 8)
Листом від 25.05.2017р. №5/1739 відповідач повідомив позивача про те, що з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до законодавства, які стосуються військовослужбовців. Так, у відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. (а.с. 9)
Позивача також повідомлено про те, що його заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності та додані до неї документи повертаються йому без реалізації.
15.06.2017р. позивач повторно звернувся із відповідною заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. (а.с. 10)
При цьому у заяві позивач повідомив відповідача про те, що на нього не поширюється пп.6 п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки він є звільненою з військової служби особою і інвалідність отримав після проходження військової служби, а тому на нього підлягають застосуванню норми пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону, відповідно до якої він має право на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від часу звільнення.
Крім того, посилається на те, що таке рішення відповідача про повернення документів без реалізації з наведених вище підстав суперечить Порядку №975. Чернігівський обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, він лише приймає від заявника визначений пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття рішення про виплату цієї допомоги проводить її виплату військовослужбовцю, якому призначена допомога.
Листом від 22.06.2017р. №5/2122с відповідач повідомив позивача про пропуск останнім трьохмісячного строку після звільнення зі служби для отримання одноразової грошової допомоги, а також вказав, що позивачем не надано документів, що свідчать про обставини поранення чи контузії, що суперечить наказу Міністра оборони України від 14.08.2014р. №530, яким визначено перелік документів, необхідний для призначення одноразової грошової допомоги. (а.с. 11)
Крім того, позивача повідомлено про те, що особам, які проходили службу та звільнились з Прикордонних військ СРСР виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975. При цьому суд виходив з того, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.