ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/1226/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н.О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Курібло В. А. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної установи "Санаторій "Металург"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 (судді: Медуниця О. Є., Білецька А. М., Чернота Л. Ф.) і рішення Господарського суду Донецької області від 09.10.2019 (суддя Харакоз К. С.) у справі
за позовом Приватної установи "Санаторій "Металург"
до Маріупольської міської ради Донецької області
про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватна установа "Санаторій "Металург" звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Маріупольської міської ради про зобов`язання Маріупольської міської ради Донецької області укласти договір оренди земельних ділянок площею 2,1022 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0401); 1,1787 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0402); 0,5623га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0403); 0,3326 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0404), розташованих за адресою: бульвар Приморський, 17 в Приморському районі, м. Маріуполь (далі - спірні земельні ділянки).
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до свідоцтва про права власності серії ЯЯЯ № 347909 Приватній установі "Санаторій "Металург" на праві власності належить нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: бульвар Приморський, 17 в Приморському районі, м. Маріуполь. З 2007 по 2017 роки позивач використовував на підставі договору оренди від 19.04.2007 спірні земельні ділянки. З метою укладення договору оренди спірних земельних ділянок позивач звернувся до управління земельних відносин Маріупольської міської ради та одночасно 05.02.2018 направив заяву про поновлення договору оренди. За результатами розгляду звернення позивача про продовження договору оренди Маріупольською міською радою було прийнято рішення № 7/32-2916 від 25.06.2018 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та поновленні строку оренди спірних земельних ділянок. Не погоджуючись із відмовою відповідача укласти договір оренди, позивач звертався до суду з позовом до відповідача про зобов`язання укласти договір оренди. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.12.2018 у справі № 905/1634/18 відмовлено Приватній установі "Санаторій "Металург" у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач звернувся за продовженням строку договору оренди від 19.04.2007, зобов`язання за яким припинилися і не можуть бути поновлені. Скаржником також зазначено, що після звернення позивача до відповідача листом № 09 від 02.04.2019 з пропозицією про укладення договорів оренди, відповідачем безпідставно було відмовлено в їх укладенні.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2019, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, у задоволенні позову Приватної установи "Санаторій "Металург" до Маріупольської міської ради про зобов`язання Маріупольської міської ради Донецької області укласти договір оренди земельних ділянок відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення з посиланням на статті 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статтю 16 Закону України "Про оренду землі", мотивовані тим, що орендні правовідносини між позивачем та відповідачем припинилися. Оскільки позивач є власником нерухомого майна, розташованого на спірних ділянках, він має право отримати земельні ділянки у користування. Необхідною умовою для передачі спірних земельних ділянок в оренду є прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, натомість позивачем не надано доказів звернення до відповідача з дотриманням визначеної законодавством процедури для отримання рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельних ділянок, а тому відсутнє позитивне рішення органу місцевого самоврядування, що виключає можливість передання спірних земельних ділянок в оренду шляхом укладення договору оренди. Крім того, посилаючись на статті 15, 16 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що обраний позивачем спосіб захисту - зобов`язання укласти договір оренди не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, Приватна установа "Санаторій "Металург" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 09.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 120, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України. Скаржник наголошує, що він є власником нерухомого майна, розташованого на спірних земельних ділянках. Вважає, що ним було дотримано встановлену законом процедуру набуття права користування земельними ділянками, чого не враховано судами. Судами проігноровано, що технічна документація на спірні земельні ділянки була розроблена та затверджена, а тому відповідач відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України зобов`язаний був прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Маріупольська міська рада зазначає, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначає, що в проекті договору оренди, який було направлено відповідачем, цільове призначення спірних земельних ділянок зазначено інше, ніж у Державному земельному кадастрі. Наголошує, що направлення позивачем відповідачу проекту договору оренди для підписання не свідчить про дотримання ним законодавчо визначеного порядку отримання земельної ділянки комунальної власності у користування, оскільки у даному випадку норми Господарського кодексу України, які визначають загальний порядок укладення господарських договорів, не застосовується до спірних правовідносин.
4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами
4.1. Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом (до 08.02.2010), розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4.2. Судами встановлено, що Приватній установі "Санаторій "Металург" на праві власності належить нежиле приміщення за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Приморський, буд.17, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 347909, виданим Маріупольською міською радою 12.10.2007, та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16267636 від 12.10.2007, № 18940444 від 23.05.2008.
4.3. Між Приватною установою "Санаторій "Металург" та Маріупольською міською радою 19.04.2007 був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору орендодавець, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 20.02.2007 № 5/9-1376, надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки: площею 2,1022 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0401); 1,1787 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0402); 0,5623 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0403); 0,3326 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0404), розташовані на бул. Приморському, 17 у Приморському районі міста Маріуполя.
За умовами пункту 5.1 договору, земельні ділянки передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для діяльності санаторно-курортної організації (медична реабілітація та профілактика захворювань).
4.4. За даними Державного земельного кадастру (витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №№ 5035, 5037, 5034, 5036 від 13.08.2019 року) земельні ділянки з кадастровими номерами 1412300000:02:009:0401, 1412300000:02:009:0402, 1412300000:02:009:0403, 1412300000:02:009:0404 належать до земель оздоровчого призначення. Цільове призначення земельних ділянок - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.
4.5. Договір укладено на 10 років до 20.02.2017 року (пункт 3.1 договору).
4.6. Також між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 23.10.2012, предметом якого є оренда земельних ділянок площею 2,9888 га та 2,3785 га, які знаходяться на бул. Приморському, 17 в Приморському районі м. Маріуполя. Вказаний договір укладено на 10 років до 21.08.2022 року (пункт 3.1 цього договору).
4.7. Спору за договором від 23.10.2012 між сторонами не існує.
4.8. Рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2017 у справі № 905/2364/17 зобов`язано Приватну установу "Санаторій "Металург" повернути Маріупольській міській раді за актом приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 4,1758 га, розташовані за адресою: м. Маріуполь, бул. Приморський, 17, з кадастровими номерами: 1412300000:02:009:0401 площею 2,1022 га, 1412300000:02:009:0402 площею 1,1787 га, 1412300000:02:009:0403 площею 0,5623 га, 1412300000:02:009:0404 площею 0,3326 га.
4.9. В наведеному рішенні суд встановив, що договір оренди землі від 19.04.2007, укладений між Приватною установою "Санаторій "Металург" та Маріупольською міською радою, припинив свою дію із закінченням строку, на який його було укладено; сторонами не укладалася додаткова угода про його поновлення; Приватна установа "Санаторій "Металург", в порушення умов договору оренди та статті 34 Закону України "Про оренду землі", не повернула орендодавцеві земельні ділянки після припинення дії договору оренди.
Вказане рішення суду не оскаржувалося в апеляційному порядку, набрало законної сили та було виконане шляхом підписання 06.09.2018 між Маріупольською міською радою та Приватною установою "Санаторій "Металург" Акту приймання-передачі земельної ділянки.
4.10. Позивач звернувся 05.02.2018 до Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, із заявою про отримання "рішення міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поновлення права оренди земельної ділянки".
4.11. Маріупольською міською радою прийнято 25.06.2018 рішення № 7/32-2916, яким відмовлено Приватній установі "Санаторій "Металург" у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та поновленні строку оренди земельних ділянок (землі оздоровчого призначення) площею 2,1022 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0401), 1,1787 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0402), площею 0,5623га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0403), площею 0,3326 га (кадастровий, номер 1412300000:02:009:0404) для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів (медична реабілітація та профілактика захворювань) на бул. Приморському, 17 в Приморському районі міста Маріуполь.
4.12. Позивач звертався до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про зобов`язання укласти типовий договір оренди земельних ділянок: площею 2,1022 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0401), 1,1787 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0402), площею 0,5623 га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0403), площею 0,3326 га (кадастровий, номер 1412300000:02:009:0404), розташованих за адресою: бульвар Приморський у Приморському районі м. Маріуполя.
4.13. Рішенням господарського суду Донецької області від 06.12.2018 у справі №905/1634/18 в позові відмовлено.
4.14. В наведеному рішенні суд встановив, що Приватна установа "Санаторій "Металург" фактично звернулася до Маріупольської міської ради не з заявою про укладення договору оренди земельних ділянок (право на оренду яких належить йому за приписами статті 120, абзацу 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України), а звернулася за продовженням строку договору оренди від 19.04.2007, зобов`язання за яким (строк дії якого) вже припинені та не можуть бути поновлені, навіть у порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
4.15. У подальшому позивач звернувся до Маріупольської міської ради з проханням розглянути та підписати договори оренди земельних ділянок за адресою: бульвар Приморський, 17, кадастровий номер 1412300000:02:009:0401, кадастровий номер 1412300000:02:009:0402, кадастровий номер 1412300000:02:009:0403, кадастровий, номер 1412300000:02:009:0404. До заяви позивач додав три примірники договору оренди землі для підписання (лист № 09 від 02.04.2019).
4.16. Маріупольська міська рада направила позивачу лист № 26.6.3-28124-09 від 17.05.2019, в якому повідомила про відсутність підстав для підписання договорів оренди земельних ділянок. При цьому, міська рада послалася на рішення Маріупольської міської ради від 25.06.2018 № 7/32-2916 про відмову в затвердженні технічної документації та поновленні строку оренди земельних ділянок та на рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2017 року у справі № 905/2364/17.
4.17. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю для підписання договорів оренди земельних ділянок.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.