Окрема думка (збіжна)
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/637/18(провадження № 11-1344 заі 18)
26 лютого 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційними скаргами Вищої кваліфікаційної комісії суддів Українина рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та ОСОБА_1 на додаткове рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року і постановою від 26 лютого 2020 року апеляційні скарги задовольнила частково, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та додаткове рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року скасувала, а провадження у справі закрила.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду розглядаючи справу залишила поза увагою обставини, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України(далі - ВККС України) ефективним засобом юридичного захисту з огляду на таке.
2. 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон України № 193-IX ).
3. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС України припиняються, а керівник секретаріату ВККС України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
4. ВККС України реалізує свої повноваження та керується у своїй діяльності, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
5. Відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
6. Тобто Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що будь-які рішення ВККС України приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС України повноваження, в тому числі на представництво цього колегіального органу, висловлення його колегіальної волі при розгляді справ у суді. У подальшому голова ВККС України може передоручити частину делегованих йому членами ВККС України повноважень іншій особі.
7. Таким чином, на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та прийняття постанови від 26 лютого 2020 року відповідач у справі - ВККС України, фактично перебуває у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів та голови цього колегіального органу вже припинені на підставі зазначених норм Закон України № 193-IX, водночас новий склад ВККС України ще не утворе