1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 520/5442/18

Провадження № 14-440цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстраційного обліку місця проживання

за касаційною скаргою відповідача на постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, прийняту колегією суддів у складі Сегеди С. М., Гірняк Л. А. та Цюри Т. В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 8 травня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 (далі - квартира), шляхом зняття з реєстраційного обліку місця проживання за цією адресою фізичних осіб - ОСОБА_2 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі разом - треті особи).

2. Мотивувала позовну заяву так :

2.1. Позивачка є єдиним власником квартири, яку вона набула у власність на підставі договору дарування від 26 березня 2018 року, укладеного з ОСОБА_4 .

2.2. Згідно з довідкою № 429 Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" у квартирі зареєстровані три особи: позивачка, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Позивачка не є родичкою або спадкоємницею ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а тому не має можливості отримати відповідні свідоцтва про смерть і зняти цих осіб з реєстрації місця проживання у позасудовому порядку. Внаслідок цього позивачка не може розпорядитися квартирою та не може оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, що погіршує її матеріальний стан.

2.3. 18 квітня 2018 року представник позивачки звернулася до Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з адвокатським запитом № 18/04-1 з проханням повідомити дати смерті ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також надати засвідчені копії актових записів про смерть цих осіб. У відповідь на вказаний запит позивачка отримала лист № 2670/51-24 від 18 квітня 2018 року, згідно з яким в архіві Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області є актові записи про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 - у жовтні 2017 року; у наданні засвідчених копій документів вказаний відділ відмовив.

2.4. 23 квітня 2018 року позивачка звернулася до відповідача із заявами про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у зв`язку з їх смертю. Згідно з листом від 23 квітня 2018 року відповідач відмовив у знятті з реєстрації місця проживання вказаних осіб, оскільки позивачка не надала необхідні документи чи інформацію.

2.5. Оскільки відповідач чинить перешкоди позивачці у здійсненні права користування та розпоряджання квартирою, а позивачка не може захистити порушене право в інший спосіб, є підстави для звернення з позовом до суду.

2.6. За правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 10 липня 2018 року Київський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі. Мотивував ухвалу так :

3.1. Підставою для звернення до суду з позовною заявою стала відмова відповідача зняти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання. Ця відмова пов`язана зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а саме повноважень органу реєстрації, передбачених Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV).

3.2. Відповідно до рішення Одеської міської ради від 16 березня 2016 року № 421-VII повноваження органу реєстрації, передбачені зазначеним Законом, на території міста Одеси здійснює відповідач.

3.3. За правилами цивільного судочинства суди розглядають справи щодо права особи на житло, зокрема спори про зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору; вимогу про зняття з реєстрації місця проживання можна заявити за правилами цивільного судочинства у межах спору щодо права особи на житло разом з вимогою про виселення або про позбавлення права на проживання у цьому житлі, а не як окрему позовну вимогу до органу реєстрації.

3.4. З огляду на частину першу статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 21 березня 2019 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Мотивував постанову так :

5.1. Спір має приватноправовий характер, оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Таке усунення шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання у квартирі залежить від вирішення питання про право користування цієї особи жилим приміщенням відповідно до житлового та цивільного законодавства.

5.2. Спір має приватноправовий характер, якщо він зумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень. Участь останнього є обов`язковою ознакою віднесення спору до категорії публічно-правових, однак не кожен спір з участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим, що підтверджують висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/17.

5.3. Предметом спору є майнові права на квартиру, а вимоги до відповідача є похідними від них. Тому цей спір слід розглядати за правилами Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, незважаючи на участь у справі суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 3 травня 2019 року відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року та залишити в силі ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

7. 31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував ухвалу тим, що відповідач оскаржує постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2019 року з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Відповідач мотивує скаргу так :

8.1. Відмова відповідача зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пов`язана зі здійсненням відповідачем повноважень органу реєстрації, а саме з наданням адміністративної послуги.

8.2. Відповідач не вирішував питання про право позивачки на користування квартирою, оскільки це не входить до його компетенції.

8.3. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до житлового та цивільного законодавства. У цій справі відсутній спір щодо права користування житловим приміщенням і вирішується лише питання щодо зняття з реєстрації місця проживання зазначених у позові осіб. А тому спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.

(2) Позиції інших учасників справи

9. Позивачка відзив на касаційну скаргу не подала.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів відповідача та висновків суду апеляційної інстанції

10. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

11. ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

12. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

13. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

14. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

15. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

17. Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

18. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

19. Стосовно терміну "публічно-владні управлінські функції", то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, термін "публічно-" означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

20. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 18 грудня 2019 року у справі 263/6022/16-ц).


................
Перейти до повного тексту