Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 234/11395/14-ц
Провадження № 14-349цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі - банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про захист прав споживача
за касаційною скаргою позивачки на рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2017 року, ухвалене колегією суддів у складі Никифоряка Л. П., Новікової Г. В. і Гапонова А. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 24 листопада 2014 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просила стягнути на її користь з банку заборгованість станом на 27 червня 2013 року у розмірі 6 257,39 дол. США, з яких: 5 767,38 дол. США - сума неповернутого банківського вкладу, 490,01 дол. США - проценти.
2. Мотивувала позовну заяву такими обставинами :
2.1. 23 червня 2011 року позивачка уклала з банком договір № 003123/FDV21-11 строкового банківського вкладу фізичної особи "Класичний" на строк до 23 липня 2011 року, згідно з яким передала банку вклад у розмірі 100 дол. США під 4 відсотки річних.
2.2. Того ж дня позивачка уклала з банком договір № 003124/FDV21-11 строкового банківського вкладу фізичної особи "Цільовий" на строк до 24 червня 2012 року, згідно з яким передала банку вклад у розмірі 1 400 дол. США під 7,8 відсотків річних.
2.3. 25 червня 2012 року позивачка уклала з банком договір № 002805/FDV31-12 строкового банківського вкладу фізичної особи "Цільовий" на строк до 27 червня 2013 року, згідно з яким передала банку вклад у розмірі 5 767,38 доларів США під 8,05 відсотків річних.
2.4. 28 лютого та 26 березня 2014 року позивачка зверталася з листами до банку, в яких просила повернути всі суми вкладів з нарахованими процентами.
2.5. Листом від 30 квітня 2014 року № 2874/56.2-2766-02 банк відмовив позивачці у поверненні цих коштів, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Короткий зміст рішень суду, ухвалених під час первинного розгляду справи
3. 25 листопада 2014 року Краматорський міський суд Донецької області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.
4. 18 червня 2015 року Краматорський міський суд Донецької області ухвалив рішення, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2015 року, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5. 16 грудня 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою скасував рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2015 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційний суд мотивував ухвалу так :
6.1. У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, його зобов`язань перед кредиторами, приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у відповідних правовідносинах.
6.2. Суди першої й апеляційної інстанцій не визначилися з характером спірних правовідносин і нормою, яку слід до них застосувати, зокрема не перевірили, чи підтверджені доказами позовні вимоги та чи можна з урахуванням обставин справи та приписів Закону № 4452-VI задовольнити ці вимоги так, як вони визначені у позовній заяві.
6.3. Суд першої інстанції не врахував, що на час ухвалення ним рішення була розпочата процедура ліквідації банку; не з`ясував, хто має бути відповідачем у справі та чи скористалась позивачка правом звернутися до Фонду із заявою про повернення банківського вкладу. Апеляційний суд на зазначені недоліки увагу не звернув.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції (новий розгляд)
7. 10 березня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області на підставі заяви позивачки постановив ухвалу, якою залучив Фонд співвідповідачем у справі.
8. Надалі позивачка змінила предмет позову, доповнивши її вимоги вимогою зобов`язати виконавчу дирекцію Фонду в особі уповноваженої особи Фонду Тімоніна Олександра Олексійовича внести до реєстру вкладників дані про позивачку для здійснення їй виплати гарантованої суми відшкодування з визначенням розрахункової суми відшкодування за вкладами за рахунок Фонду за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
9. 23 червня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області ухвалив рішення про часткове задоволення позову: зобов`язав виконавчу дирекцію Фонду в особі уповноваженої особи Фонду Тімоніна О. О. внести в реєстр вкладників дані про позивачку для здійснення їй виплат гарантованої суми відшкодування з визначенням розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі, еквівалентному 6 257,39 дол. США за курсом НБУ станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
10. Суд першої інстанції мотивував рішення так :
10.1. У спорах, пов`язаних із виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, його зобов`язань перед кредиторами, норми Закону № 4452-VI є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у відповідних правовідносинах.
10.2. Оскільки розпочата процедура ліквідації банку, а сума вкладу не перевищує гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 200 000 грн, Фонд зобов`язаний включити позивачку до реєстру вкладників для виплати відшкодування у розмірі, еквівалентному 6 257,39 дол. США.
11. 22 листопада 2016 року Краматорський міський суд Донецької області ухвалив додаткове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги до банку про стягнення заборгованості за вкладами та процентів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
12. 25 січня 2017 року Апеляційний суд Донецької області ухвалив рішення, яким скасував рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року в частині задоволення вимоги до Фонду та закрив у цій частині провадження у справі; в іншій частині вказане рішення суду першої інстанції та його додаткове рішення від 22 листопада 2016 року залишив без змін.
13. Суд апеляційної інстанції мотивував рішення так :
13.1. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимоги до банку, оскільки на момент ухвалення рішення у справі в банку вже була введена тимчасова адміністрація, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI.
13.2. Спори, які виникають у сфері гарантування вкладів фізичних осіб за участю Фонду щодо неправомірних дій останнього чи його працівників, є публічно-правовими. Тому їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, що була чинною на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. 13 лютого 2017 року позивачка звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2017 року та залишити в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
15. 19 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
16. Мотивував ухвалу тим, що позивачка оскаржує рішення Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2017 року з підстав порушення правил суб`єктної та предметної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Касаційну скаргу мотивує тим, що спір виник не з публічно-правових відносин, а через невиконання банком цивільно-правових договорів. Тому цей спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства та застосувати висновки Верховного Суду України, сформульовані у постанові від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16.
(2) Доводи інших учасників справи
18. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
(1.1) Щодо юрисдикції суду
19. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
20. ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).Аналогічний припис є у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
21. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
22. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
23. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, зокрема, такі обставини:
24. На рахунках позивачки були кошти в сумі 6 257,39 дол. США, за отриманням яких через закінчення строку дії договорів банківських вкладів 28 лютого та 26 березня 2014 року позивачка зверталася до банку, але останній кошти не повернув.
24.1. Відповідно до постанови Правління НБУ від 2 березня 2015 року № 151 "Про віднесення ПАТ "Кредитпромбанк" до категорії неплатоспроможних" на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 53 у банку з 3 березня 2015 року строком на три місяці запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноваженою особою Фонду Тімоніна О. О. А 3 червня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ від 2 червня 2015 року № 353 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 112 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Кредитпромбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
25. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
26. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
27. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
28. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час подання позову). Близький за змістом припис закріплений у пункті 1 частини першої статті 19 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
29. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
30. Стосовно терміну "публічно-владні управлінські функції", то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, термін "публічно-" означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. Аналогічний зміст має термін "владні управлінські функції", вжитий у КАС України у редакції, чинній на час подання позову.