Постанова
Іменем України
13 березня 2020 року
м. Київ
справа № 389/2703/18
провадження № 61-11100св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорвакс-Проперті", приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінський Ігор Дмитрович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорвакс-Технології",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2019 року в складі судді Савельєвої О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року в складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорвакс-Проперті" (далі - ТОВ "Хорвакс-Проперті"), приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінський І. Д., Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорвакс-Технології" (далі - ТОВ "Хорвакс-Технології"), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки 36, площею 0,1225 га, кадастровий номер 3522281500:02:006:7634, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте ПАТ "Ощадбанк" вважає, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу носить фіктивний характер, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків та з метою уникнути виконання в майбутньому за рахунок предмету договору судового рішення у справі № 756/217/15-ц за позовом Акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_1, третя особа Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" (далі - ПП "Спецзовнішкомплект"), про стягнення заборгованості.
Оспорюваний договір укладений між відповідачами за наявності невиконаного зобов`язання ОСОБА_1, про яке знала ОСОБА_2, за кредитними договорами:
- договором кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5, укладеним між ПАТ "Ощадбанк" та ПП "Спецзовнішкомплект", за яким банк надав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 37 500 000,00 грн, виконання цього договору забезпечувалось укладеним 07 жовтня 2011 року між банком, ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 договором поруки № 1;
- договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року № 4, укладеним між ПАТ "Ощадбанк" та ПП "Спецзовнішкомплект", за яким банк надав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 22 000 000,00 грн, виконання якого забезпечувалося укладеним 05 вересня 2013 року між банком, ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 договором поруки № 1.
Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, надала свою згоду на укладення договору поруки з АТ "Ощадбанк" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з максимальним лімітом кредитування 22 000 000,00 грн. Засновником ПП "Спецзовнішкомплект" на момент укладення вказаних договорів була ОСОБА_2 .
За договором кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5 вперше заборгованість ПП "Спецзовнішкомплект" виникла 06 жовтня 2014 року в сумі 523 972,60 грн (прострочені проценти), а 02 березня 2015 року у сумі 4 000 000,00 грн (частина тіла кредиту).
За договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року № 4 вперше заборгованість ПП "Спецзовнішкомплект" виникла 07 липня 2014 року в сумі 7 000 000,00 грн (частина тіла кредиту), а 06 жовтня 2014 року в сумі 325 479,45 грн (прострочені проценти).
Тобто, ПП "Спецзовнішкомплект" на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки мало борг перед банком, про що знали відповідачі.
26 грудня 2014 року банк подав до Оболонського районного суду м. Києва позов про стягнення з ОСОБА_1 прострочених платежів (частини тіла кредиту, процентів та інших платежів за договорами кредитної лінії).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2015 року відкрито провадження в справі.
09 лютого 2015 року ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 направлені вимоги про усунення порушення зобов`язань, в яких банк вимагав сплатити заборгованість за кредитними договорами в повному обсязі, проте ці вимоги виконані не були.
У свою чергу ОСОБА_1 вдався до дій, спрямованих на ухилення від відповідальності, а саме ним були подані зустрічні позови про визнання договорів поруки припиненими, а також клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області справ № 401/808/16-ц та № 401/809/16-ц про визнання недійсними договорів поруки, укладених між банком, ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 .
Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, з метою приховати земельну ділянку від виконання в майбутньому за її рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1, відповідачі уклали оспорюваний договір, тобто дії сторін договору купівлі-продажу землі були спрямовані на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2014 року, площею 0,1225 га, кадастровий номер 3522281500:02:006:7634, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І. Д. та зареєстрований у реєстрі за № 870, скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 вересня 2014 року, внесений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І. Д. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15901041 від 18 вересня 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 27 вересня 2018 року, якою накладений арешт на спірну земельну ділянку.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір купівлі-продажу укладено в належній формі, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, а на його виконання передано майно та сплачено обумовлену договором суму коштів. Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, а воля сторін договору відповідала зовнішньому її прояву, тобто укладаючи договір сторони знали про наслідки його укладення та бажали настання таких наслідків. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за покупцем ОСОБА_2 . Спірна земельна ділянка не була предметом іпотеки, на час укладення договору спори в суді про стягнення заборгованості за кредитними договорами відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що станом на день укладення оспорюваного договору 18 вересня 2014 року ОСОБА_2 вже не була засновником ПП "Спецзовнішкомплект", при цьому судом надано належну оцінку доводам позивача про те, що відповідачі уклали оспорюваний договір з метою приховати майно від виконання за його рахунок судового рішення за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та обґрунтовано враховано, що судове рішення в зазначеній справі ухвалено 12 серпня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ПАТ "Ощадбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу земельної ділянки носить характер фіктивного, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином та з метою уникнути виконання в майбутньому (за рахунок предмета договору) судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, яка існувала та не була погашена на момент укладення оспорюваного договору. Виконання правочину не може свідчити про його законність та реальність настання правових наслідків правочину в силу вимог частини п`ятої статті 203 ЦК України, оскільки має місце обізнаність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в момент укладення оспорюваного договору про наявну непогашену заборгованість ПП "Спецзовнішкомплект", яка й спонукала відповідачів укласти оспорюваний договір.
Крім того, звертає увагу, що 09 липня 2014 року ПАТ "Ощадбанк" відповідно до укладеного договору поруки за адресою, вказаною в договорі, направив ОСОБА_1 лист щодо необхідності погасити прострочену заборгованість за договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року в сумі 7 000 000,00 грн, проте вказаний лист повернувся на адресу банку без вручення адресату, з відміткою за закінченням терміну зберігання. Суди в оскаржуваних рішеннях вказали про відсутність доказів належного повідомлення поручителя ОСОБА_1 про наявність простроченого платежу саме до укладення ним оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки. Заявник звертає увагу, що суди помилково дійшли таких висновків, не врахувавши при цьому всіх обставин та доказів, наданих банком.
Банк посилається на те, що ОСОБА_1, усвідомлюючи, що він є поручителем за договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року, у будь-якій час міг дізнатися щодо погашення чи непогашення ПП "Спецзовнішкомплект" суми заборгованості, тобто правове значення має існування можливості особи бути обізнаною про порушення свого права, а не сам по собі факт наявності в особи відповідального права або обов`язку. Враховуючи, що банк направив ОСОБА_1 лист-вимогу 09 липня 2014 року, яка повернута відправнику 11 серпня 2014 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання", днем пред`явлення вимоги є дата оформлення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, тобто 11 серпня 2014 року.
Таким чином, судами не надано належну оцінку доказам, які переконливо доводять, що ОСОБА_1 міг передбачити невиконання основним боржником заборгованості в розмірі 7 000 000,00 грн. На момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 знав (не міг не знати) про існування заборгованості за договором кредитної лінії від 05 вересня 2013 року. Тобто оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки уклали сторони, які є близькими родичами, без наміру створення правових наслідків, що свідчить про фіктивний перехід права власності на земельну ділянку з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів.
Крім того, не дивлячись на те, що на день укладення оспорюваного договору 18 вересня 2014 року ОСОБА_2 не була засновником ПП "Спецзовнішкомплект", проте вона була обізнана про невиконання останнім боргових зобов`язань ще на початку продажу нею своєї частки у статутному капіталі, тобто 27 серпня 2014 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили скаргу відхилити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець передав у власність покупця земельну ділянку, площею 0,1225 га, кадастровий номер 3522281500:02:006:7634, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка НОМЕР_1).
Пунктом 4 договору визначено, що продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за 18 424,00 грн.
Згідно з пунктом 10 оспорюваного договору відсутність заборони, арешту відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, податкової застави підтверджується відомостями з відповідних реєстрів.
Також 18 вересня 2014 року ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву, в якій повідомив про те, що кошти, що використані на придбання та укладання, зокрема, договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1225 га з кадастровим номером 3522281500:02:006:7634 його дружиною ОСОБА_2, не є спільними коштами подружжя, а є її особистими приватними.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18 вересня 2014 року право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2, а 29 жовтня 2015 року вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Хорвакс-Технології"
Цього ж дня 18 вересня 2014 року ОСОБА_2 уклала ще три договори купівлі-продажу, відповідно до яких придбала ще три земельні ділянки, з яких: у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,2991 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:0015 та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:0014, а у ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 2,1806 га з кадастровим номером 3522281500:53:000:2000. Вказані земельні ділянки також розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач указував на те, що оспорюваний правочин про відчуження земельної ділянки укладений між відповідачами з метою уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу, під час виконання якого на спірну земельну ділянку було б накладено арешт та звернуто стягнення у рахунок погашення боргу.
Протоколами зборів засновників ПП "Спецзовнішкомплект" від 29 вересня 2011 року та від 02 вересня 2013 року засновники вказаного підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які в сукупності володіють 100% голосів, уповноважили директора ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_5 підписати з ПАТ "Державний ощадний банк України" кредитні договори, договори іпотеки, договори застави, договори поруки, договір на виплату заробітної плати з використання платіжних карток установами банку та договори страхування майна, наданого банку в іпотеку та заставу.
07 жовтня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" укладений договір кредитної лінії № 5, відповідно до умов якого, банк надав грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 06 жовтня 2015 року з максимальним лімітом кредитування 37 500 000,00 грн.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором, 07 жовтня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 укладений договір поруки.
Також договір кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5 забезпечений іпотечним договором від 22 травня 2013 року № 2, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП фірма "Агрокапітал".
20 травня 2013 року ОСОБА_2 надала свою згоду на укладання договору купівлі-продажу цілого комплексу будівель з ПП "Спецзовнішкомплект" та на укладання ПП фірмою "Агрокапітал", засновником якої є ОСОБА_1, з ПАТ "Державний ощадний банк України" іпотечного договору, який виступатиме забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором від 07 жовтня 2011 року № 5.
З огляду на те, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , яка в свою чергу була засновником ПП "Спецзовнішкомплект", він 20 травня 2013 року надав свою згоду на укладання договору купівлі-продажу цілого комплексу будівель з ПП фірма "Агрокапітал".
Виконання договору кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5 також забезпечено договором застави обладнання від 10 жовтня 2011 року № 11, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-польським підприємством "Ай.Ті.Джі-Інвест" (далі - ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест").
Крім того, виконання договору кредитної лінії від 07 жовтня 2011 року № 5 забезпечено договором поруки, укладеним 29 листопада 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", позичальником ПП "Спецзовнішкомплект" та поручителем ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" (т. 1, а. с. 91-95).
Також 05 вересня 2013 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" укладений договір кредитної лінії № 4, відповідно до якого банк надав грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 04 вересня 2014 року з максимальним лімітом кредитування 22 000 000,00 грн.
До вказаного договору 22 жовтня 2013 року укладений додатковий договір № 1, який є невід`ємною частиною кредитного договору.
Виконання договору кредитної лінії № 4 забезпечено договором поруки від 05 вересня 2013 року № 1, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України", позичальником ПП "Спецзовнішкомплект" та поручителем ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком суми заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2013 року № 4, станом на 16 грудня 2014 року залишок заборгованості за основним боргом склав 22 000 000,00 грн, пеня на прострочений борг склала 2 020 301,37 грн, сума процентів/комісій за користування кредитними коштами становить 987 287,67 грн, пеня на прострочені відсотки становить 29 814,51 грн. Загальний розмір заборгованості за вказаним договором склав 27 075 977,75 грн.
09 липня 2014 року ПАТ "Державний ощадний банк України" направив на адресу ОСОБА_1 лист, в якому повідомив про необхідність сплати простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 7 000 000,00 грн. Вказаний лист 11 серпня 2014 року повернувся на адресу банку з довідкою, в якій причиною повернення зазначено "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується копією конверту та рекомендованого повідомлення до нього.
При цьому, 10 липня 2014 року позивачем на адресу ПП "Спецзовнішкомплект" направлений лист, в якому повідомлено про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 000 000,00 грн.
Вказаний лист отриманий ПП "Спецзовнішкомплект" 14 липня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також банк 01 вересня 2014 року направив на адресу ПП "Спецзовнішкомплект" лист №05-19/685, в якому зазначив реквізити для перерахування відсотків, простроченої основної суми боргу за кредитом та пені за непогашення в строк основної суми боргу за кредитом.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року, ухваленим у справі № 912/3255/15, позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено, стягнуто з ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2011 року, а саме: 37 500 000,00 грн боргу за простроченим кредитом, 7 126 027,40 грн - заборгованості за простроченими процентами, 7 608 000,00 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 898 153,16 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів, 380 630,14 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 63 822,74 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 11 100 000,00 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 1 432 383,91 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, всього 66 109 017,35 грн.