Постанова
Іменем України
10 березня 2020 року
м. Київ
справа № 499/231/17
провадження № 61-206св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 2005 року по 22 серпня 2009 року, тобто до моменту реєстрації шлюбу, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, були пов`язанні спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні зобов`язання та вели спільне господарство. Від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 травня 2007 року сторонами за спільні кошти, набуті під час спільного проживання, був придбаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний будинок оформлене по 1/3 частки за відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дочка відповідача) та ОСОБА_4 (дочка сторін).
17 жовтня 2016 року шлюб між сторонами розірваний.
Враховуючи те, що спірний будинок був придбаний за спільні кошти сторін, вважав, що йому належить право на половину від частки відповідача, однак остання його право заперечує.
Також вказував на те, що у 2008 році він разом із відповідачем взяли у борг у його матері 4 000 дол. США на ремонт у спірному будинку, ці кошти на час пред`явлення цього позову не повернуті. Вважав, що його частка має бути збільшена до 1/4 частини, оскільки він за власні кошти робив ремонт, внаслідок якого збільшилася вартість будинку.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 2005 року до 22 серпня 2009 року, визнати спільною сумісною власністю подружжя 1/3 частини спірного будинку і визнати за ним право власності на 1/4 частини цього будинку, іншу частину будинку залишити у власності відповідача.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 15 червня 2017 року у складі судді Погорєлова І. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 з 30 травня 2007 року до 22 серпня 2009 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту придбання спірного будинку, а саме з 30 травня 2007 року, між позивачем та відповідачем склались усталені відносини як у подружжя, вони разом проживали, вели спільне господарство та виховували дочку.
Відмовляючи у задоволенні вимог про встановлення факту сумісного проживання до 30 травня 2007 року та у визнанні спірного будинку спільною сумісною власність сторін, суд першої інстанції виходив з того, що такі обставини не підтверджені, а будинок придбаний позивачем за кошти її батьків.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 з 01 січня 2005 року до 22 серпня 2009 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 .
У решті позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які підтверджують факт проживання сторін у період з 01 січня 2005 року до 22 серпня 2009 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Спірний будинок придбаний у період спільного проживання сторін, тому відповідно до статей 74, 69, 70 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності та підлягає поділу між ними в рівних частках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2017 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділу майна.
Вказувала на те, що вона не заперечувала, що з 2005 року вона підтримувала відносини з позивачем, а у 2006 році у них народилась дочка, однак відносини, які склались між нею та позивачем, не можна визнати такими, що притаманні подружжю, оскільки сторони не були пов`язані спільним побутом, не вели спільного господарства та у сторін не було спільного бюджету. При цьому відсутні докази придбання спільного майна в інтересах сім`ї.
Крім того, зазначала, що суд апеляційної інстанції помилково надав оцінку доказам, які не досліджувались у суді першої інстанції, а саме позову її матері про виселення у 2006 році ОСОБА_1 та ксерокопії матеріалів справи № 2-2767 Суворовського районного суду м. Одеси. Суд першої інстанції правомірно відмовив у дослідженні цих доказів.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги, зазначені судом, усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 серпня 2009 року між ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2016 року.
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 30 травня 2007 року ОСОБА_2, яка діяла в своїх інтересах та від імені своїх малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, придбала у рівних частках по 1/3 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області від 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 з 2007 року по теперішній час проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права