ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа №805/2340/17-а
адміністративне провадження №К/9901/36058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (головуючий суддя - Голубова Л.Б.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді: Ястребова Л.В., Сухарьок М.Г.)
у справі №805/2340/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Прокуратури Донецької області
про визнання протиправним та скасування висновку.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати висновок №7757/10/05-99-13-55 від 19 травня 2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади"; скасувати наказ Прокурора Донецької області №1116-к від 19 червня 2017 року про звільнення з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області у зв`язку з припиненням трудового контракту відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України; поновити в органах прокуратури Донецької області на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області; стягнути з Прокуратури Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 червня 2017 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління ДФС у Донецькій області №7757/10/05-99-13-55 від 19 травня 2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", складений Головним управлінням ДФС у Донецькій області відносно ОСОБА_1 .
Скасовано наказ Прокурора Донецької області №1116-к від 19 червня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області у зв`язку з припиненням трудового контракту відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури Донецької області на посаді прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області.
Стягнуто з Прокуратури Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 червня 2017 року по день поновлення на посаді у загальному розмірі 15 038,98 гривень.
Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 гривень.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами встановлено, що 27 січня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Костянтинівської міської прокуратури Донецької області.
5. Наказом Прокурора Донецької області №1116-к від 19 червня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади, у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України.
6. Підставою для звільнення ОСОБА_1 визначено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" та висновок №7757/10/05-99-13-55 від 19 травня 2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" Головного управління ДФС у Донецькій області.
7. Довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", підписаною прокурором Донецької області, встановлено, що до позивачки застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 вказаного закону.
8. Висновком Головного управління ДФС України у Донецькій області №7757/10/05-99-13-55 від 19 травня 2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", встановлено, що позивачкою у декларації за 2015 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про її майно (майнові права).
9. Так, у позиції 24 розділу ІІІ декларації не відображено відомості щодо будинку, про який, як місце реєстрації та фактичного проживання зазначено у позиції 2 розділу І декларації. Згідно з письмовим поясненням та копією свідоцтва про право власності на житловий будинок від 9 січня 2003 року власником цього будинку є ОСОБА_2 (батько декларанта).
10. У висновку зазначено, що з вересня 2013 року позивачка перебуває на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади".
11. Перевіркою встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачкою у декларації за 2015 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
12. У декларації позивачка в позиції 26 "Садовий (дачний) будинок в розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно" задекларовано будинок загальною площею 30,0 кв. м., розташований за адресою: Україна, Донецька область, Лиманський район, с. Рубці. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності позивачки зазначене майно не перебуває.
13. Позивачкою до перевірки не надано документи для підтвердження вартості набутого майна та джерел отриманих коштів на придбання, зазначеного у розділі ІІІ декларації майна (будинок загальною площею 30,0 кв.м., розташований за адресою: Україна, Донецька область, Лиманський район, с. Рубці), у зв`язку з чим неможливо здійснити порівняльний аналіз наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості висновку податкового органу №7757/10/05-99-13-55 від 19 травня 2017 року.
15. Суди у своїх висновках зазначили, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, що належить особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо вказане майно набуте особою на законних підставах, та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.
16. Сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може слугувати підставою для застосування заборони без врахування обов`язкових умов, а саме що таке майно (майнові права) набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", і його вартість відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
17. Також в порушення вимог частини десятої 10 статті 5 Закону України "Про очищення влади", пункту 27 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 та алгоритму проведення перевірки, визначеного підпунктами 3-6 пункту 3 Порядку №1100, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області під час проведення перевірки повідомлено позивача лише про виявлені розбіжності між даними, зазначеними у декларації, та інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; запропоновано надати пояснення причин таких розбіжностей та копії підтверджуючих ці пояснення документів. Про виявлену перевіркою невідповідність вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, позивача не було повідомлено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що ОСОБА_1 до перевірки не надано документи (які є обов`язковими для розгляду та врахування при підготовці висновку) для підтвердження вартості набутого майна та джерел отриманих коштів на придбання зазначеного у III розділі декларації майна (будинок загальною площею 30,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим не було можливо здійснити порівняльний аналіз наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел. Враховуючи відсутність підтвердних документів, перевіркою встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону, вказаних ОСОБА_1 у декларації.
19. Також скаржник вважає, що всупереч вимогам статті 159 КАС України рішення судів попередніх є необґрунтованими у зв`язку з тим, що вони прийняті судами з порушенням норм процесуального права, а саме без повного з`ясування обставин справи.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади", згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".
23. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади".
24. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
25. Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених підпунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
26. Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (далі - Порядок №563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100 (далі - Порядок №1100).
27. Перелік органів, що проводять перевірки та форма запиту, затверджені Порядком №563, зокрема такими є: Державна фіскальна служба України (ДФС), Державна судова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України.
28. Так, Порядком №563 деталізовано норми Закону та зазначено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України №1100 від 3 листопада 2014 року), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (пункти 29, 30, 35).
29. Пунктом 3 Порядку №1100 визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;