ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа № 808/1563/17
адміністративне провадження № К/9901/66834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
за позовом ОСОБА_1 до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати здійснення перевірки,-
за касаційною скаргою Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Садового І.В.,
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Сафронова С.В., Мельник В.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністратвиного суду з позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 22 грудня 2016 року № 4015/10/08-28-13-03., який прийнятий Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області;
1.2. в порядку статті 382 КАС України зобов`язати відповідача направити відомості про скасування висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначений у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 від 22 грудня 2016 року № 4015/10/08-28-13-03, який прийнято відповідачем, на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, Національного антикорупційного бюро України, Запорізької місцевої прокуратури № 3, Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що за наслідком проведеної податковим органом перевірки декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік (далі - декларація за 2015 рік) сформовано повідомлення від 22 грудня 2016 року за № 4016/10/08-28-13-03, в якому зазначено, що відомості вказані у декларації є недостовірними. Зокрема, податковим органом встановлено, що у пункті 25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік позивачем не відображено відомості про квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як місце реєстрації та фактичного проживання, зазначене у пункті 2 розділу І декларації та пункті 31 розділу III декларації.
2.1.Також відповідачем складено висновок, у якому вказано, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що відомості у декларації за 2015 рік є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації, оскільки відомості про нерухоме майно мають стосуватися майна, відносно якого у декларанта існують відповідні речові права. Але позивач таких прав на майно не має, а лише проживає за даною адресою. Позивач зауважує, що з 01 вересня 2016 року органи Державної фіскальної служби України втратили повноваження здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Крім того, у відповідача були відсутні відповідні повноваження станом на час здійсненні перевірки, що були передбачені Порядком здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 13 березень 2015 року за № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за № 418/26863. Позивач вважає, що висновок складено безпідставно, з порушенням порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, відтак підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 від 22 грудня 2016 року № 4015/10/08-28-13-03, який прийнятий Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що у відповідача відсутні повноваження проводити перевірку декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, оскільки на час перевірки Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції", на підставі якого проведено таку перевірку, втратив чинність.
4.1.Проведення відповідачем перевірки на підставі Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року № 333 є протиправним, оскільки вказаний Порядок розроблено та затверджено на виконання частини 9 статті 12 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", який на час проведення відповідачем перевірки втратив чинність.
4.2. Також суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що твердження відповідача щодо внесення позивачем до декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру є хибними. Спеціальних норм, які б на той момент регулювали порядок і вимоги до заповнення декларацій декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру не існує, що свідчить про правову невизначеність у даному питанні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якій вона просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністратвиного позову в повному обсязі.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовані та порушення норм процесуального права, судами неповно встановлено обставини, які мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
6.1. Скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій дійшли невірних висновків про відсутність у позивача обов`язку вказати квартиру у АДРЕСА_1 у розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно". Сам позивач у своїх поясненнях вказав на те, що в зазначеній квартирі він проживає як член сім`ї власника (дружини) та зазначив, що його право користування вказаним майном є очевидним. Необхідність зазначення вказаної інформації зазначено і в Методичних рекомендаціях "Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування".
6.2. На думку скаржника суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, якими визначені повноваження контролюючого органу на проведення перевірки та дійшли помилкових висновків про перевищення Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області своїх повноважень. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 1 визначено, що з 00 год 00 хв 01 січня 2017 року розпочався другий етап системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для всіх осіб, що не визначені статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції". Частиною 3 цього рішення визначено, що декларації зазначених осіб (усіх крім осіб, визначених статею 50 зазначеного Закону) подаються за формою та в порядку встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Відповідно до частини 9, абзацу 2 частини 10 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та у разі встановлення недостовірності відомостей письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює суб`єкт декларування. Подання завідомо неправдивих відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінраної та адміністративної відповідальності відповідно до закону.
6.3. Скаржник наголошує, що оскаржуваний позивачем висновок про результати проведеної перевірки достовірності відомостей та надсилання письмового повідомлення здійснено ним відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року № 333.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року № 803/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попереднє судове засідання відповідно до вимог частини 1 статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до положень статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Установлені судами фактичні обставини справи
11. 18 березня 2016 року ОСОБА_1, який обіймає посаду судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік (а.с.11-12, 43-47).
12. У розділі І "Загальні відомості" ОСОБА_1 вказав адресу місця проживання:
АДРЕСА_1 . У розділі III "Відомості про нерухоме майно" декларації за 2015 рік позивачем не зазначено інформації про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта.
14. За результатами проведеної перевірки відомостей, що містяться у зазначеній декларації, відповідачем складено висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 22 грудня 2016 року за №4015/10/08-28-13-03.
15. У цьому висновку зазначено, що відомості вказані у декларації є недостовірними та не відповідають наявній податковій інформації. Так, у позиції 25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1 не відображено відомості про квартиру, як місце реєстрації та фактичного проживання, зазначене у позиції 2 розділу І декларації та позиції 31 розділу III декларації (а.с. 39-40).
16. Надалі, відповідачем сформовано повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (далі - Повідомлення) від 22 грудня 2016 року за №4016/10/08-28-13-03 з тексту якого вбачається, що відповідач повідомляє Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області, Національне антикорупційне бюро України, Запорізьку місцеву прокуратуру №3, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя про встановлення, на підставі статті 12 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, ОСОБА_1, який працює у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя (а.с.10, 38).
17. Вказаним повідомленням також доведено до відома вищезазначених державних установ, що за результатами перевірки встановлено, що у позиції 25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1 не відображено відомості про квартиру, як місце реєстрації та фактичного проживання, зазначене у позиції 2 розділу І декларації та позиції 31 розділу III декларації.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Частиною 9 статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" 07 квітня 2011 року № 3206-VI (в редакції, яка діяла до 01 вересня 2016 року, далі - Закон №3206-VI) перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом. Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб`єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень.
20. Абзацем 1 частини 1 статті 12 Закону №3206-VI визначено, що суб`єкти декларування зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
21. Частиною 10 статті 12 Закону №3206-VI передбачено, що у разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівнику відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб`єкт декларування. Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, не звільняє суб`єкта декларування від обов`язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому цим Законом. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.
22. Відповідно до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1700-VII) суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, зокрема, є судді.
23. Статтею 4 Закону № 1700-VII визначено, що центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції.
24. До повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції віднесено, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 8 частини 1 статті 11 Закону № 1700-VII).