ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа №826/12574/16
адміністративне провадження №К/9901/58015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.)
у справі №826/12574/16
за позовом ОСОБА_1
до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Наталії Євгенівни
про визнання протиправними лій, зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є., в якому просила:
- визнати дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. неправомірними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. від 20 липня 2016 року;
- зобов`язати заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. вчинити дії щодо прийняття відповідного рішення про відмову стягувачу у відкритті виконавчого провадження по виконанню постанови стягувача №6 про стягнення від 14 листопада 2014 року.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року позов задоволено частково: визнано дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. неправомірними; скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 20 липня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суддів для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №6 від 14 листопада 2014 року на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у розмірі 6800 грн.
6. 12 січня 2015 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві із листом №7/26-18/1201/05 про примусове виконання згаданої постанови, на підставі чого було відкрито виконавче провадження №46317658.
7. Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31 травня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.
8. Листом від 23 червня 2016 року №10/26-1/2306/11 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повторно направив до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві постанову №6 від 14 листопада 2014 року.
9. 20 липня 2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51697001 з примусового виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві №6 від 14 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 6800 грн.
10. Позивачка, вважаючи незаконним зазначене рішення, дії відповідача, звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк для пред`явлення виконавчого документу (постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14 листопада 2014 року №6) сплинув, а отже в розглядуваному випадку відповідач зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з пропуском встановленого строку пред`явлення документів до виконання.
12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з протилежного, а саме з того, що стягувачем дотримано строк пред`явлення зазначеної постанови до виконання.
13. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було винесено 31 травня 2016 року, а з повторною заявою про прийняття виконавчого документу до виконання Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся 23 червня 2016 року. Отже, таке звернення відбулося в межах встановленого строку пред`явлення виконавчого документа, оскільки повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинного на час дії спірних правовідносин) не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, а перебіг строку встановлюється з дня повернення виконавчого документа.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивачка у своїй касаційній скарзі не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся з суттєвим (грубим) порушенням норм процесуального права.
15. Зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2018 року було відкрито апеляційне провадження у цій справі. Цією ухвалою, зокрема, встановлено строк до 9 липня 2018 року протягом якого вона, як учасник справи могла подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надіслання іншим учасникам. Вказана ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з повісткою-повідомленням направлена на її адресу 5 липня 2018 року та отримана 7 липня 2018 року. У повістці було зазначено, що розгляд справи призначено на 12:00 10 липня 2018 року.
16. Отже, наголошує позивачка, суд із незрозумілих їй причин надав не лише нерозумний, а й явно нереальний строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, в якому вона могла б викласти свою правову позицію проти апеляційної скарги. Це позбавило її можливості викласти свої заперечення, доводи та міркування стосовно апеляційної скарги як у відзиві, так і під час розгляду справи у судовому засіданні, що на її думку, є порушенням принципу змагальності та рівності перед законом і судом.
17. Позивачка зазначає, що оскільки розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся за її відсутності у зв`язку неналежним її повідомленням про дату, час і місце розгляду справи, то це є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до цього ж суду відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.
18. Також позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив скаржнику строк на апеляційне оскарження. При цьому звертає увагу, що останній день строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції є 18 травня 2018 року, повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся 27 червня 2018 року, тобто після спливу строку апеляційного оскарження, та не подав суду клопотання про його поновлення з указівкою причин його пропуску у період з 18 травня 2018 року по 27 червня 2018 року.