ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №810/158/17
адміністративне провадження №К/9901/40913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 (суддя - Василенко Г.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (колегія суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 810/158/17 за позовом Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Білоцерківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 25000 грн. по транспортному податку. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення заборгованості перед бюджетом, але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 у задоволені позову було відмовлено, у зв`язку із тим, що податкову вимогу про стягнення узгодженого податкового зобов`язання по транспортному податку платник не отримував.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вказується на аналогічні доводи, що були наведені в позові, що не підлягають додатковому зазначенню.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з базою даних ОДПІ відповідач є власником легкового автомобіля марки MAZDA CX-9, рік випуску - НОМЕР_1, дата реєстрації - 10.04.2013, державний номер - НОМЕР_2, об`єм двигуна - 3726 куб.см.
На виконання підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим органом відповідачу було сформовано та направлено податкове повідомлення-рішення по транспортному податку форми "Ф" від 18.06.2015 №38-15 на суму 25000 грн.
В подальшому у зв`язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, у відповідності до статті 59 ПК України, податковим органом виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №1728-23/83 від 09.12.2015 на загальну суму за узгодженими податковими зобов`язаннями - 25000 грн. Податкова вимога була направлена відповідачеві, проте існуючий податковий борг в добровільному порядку не погашено, що також підтверджується довідкою ОДПІ від 01.12.2016 про суми податкової заборгованості ОСОБА_1 .
Вказані обставини слугували підставою для звернення податкової до суду із вказаним позовом, у задоволені якого було відмовлено, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
У відповідності до положень статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
При цьому орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11 статті 87 ПК України).
Згідно із приписами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.