1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 березня 2020 року

Київ

справа №826/25249/15

адміністративне провадження №К/9901/32765/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя Шелест С.Б., судді Кузьмишин О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/25249/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Олеум" до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення податку на додану вартість,



УСТАНОВИВ:



Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Олеум" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501 (форми "Р").

Позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збільшенням відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 37 513,13 грн. Зазначає, що позивачем було вчинено всі законодавчо встановлені вимоги для отримання права на податковий кредит у сумі 30 010,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 513,13 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 30010,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 502,63 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену згідно вказаної податкової накладної.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Укр-Олеум" за листопад 2014 року. Перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках на суму 30010,50 грн.

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2015 р. № 73/26-57-15-01-36892200 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 р. № 0022601501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 513,13 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 30010,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7502,63грн. Підставою для збільшення грошового зобов`язання стало те, що постачальником товару ТОВ "ОРО НЕРО" не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ТОВ "Укр-Олеум" податкову накладну від 12.11.2014 р. № 45.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.


................
Перейти до повного тексту