ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №500/2771/18
адміністративне провадження №К/9901/29222/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської районної державної адміністрації, Державного реєстратора відділу державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації Гарбар Світлани Миколаївни, Управління з питань політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, треті особи: Релігійна організація "Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, Релігійна організація "Спасо-Преображанський монастир Української Греко-Католицької Церкви", про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 (головуючий суддя Шульгач М. П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 (головуючий суддя Гудима Л. Я., судді: Шинкар Т. І., Святецький В. В.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Підволочиської районної державної адміністрації (далі - РДА), Державного реєстратора відділу державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації Гарбар Світлани Миколаївни (далі - Державний реєстратор), Управління з питань політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Управління), Міністерства культури України (далі - Міністерство), треті особи: Релігійна організація "Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, Релігійна організація "Спасо-Преображанський монастир Української Греко-Католицької Церкви", у якому просив: визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію №16447770007000381 від 15.05.2017 "корегування", якою проведено корегування реєстраційної дії від 20.03.2017 за №16441070006000381 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", здійснену Державним реєстратором щодо Релігійної організації Монастир Святого Теодора Студита (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24620256); зобов`язати РДА в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відновити (актуалізувати) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в реєстраційній справі Релігійної організації Монастир Святого Теодора Студита (код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24620256), реєстраційну дію від 20.03.2017 за №16441070006000381 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах".
2. В обґрунтуванні позовної заяви наводились мотиви про те, що реєстраційні дії, на думку ОСОБА_1, проведені Державним реєстратором з порушенням вимог Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 провадження у справі закрито.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 ухвалу суду першої інстанції змінено в частині мотивів закриття провадження у справі відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду.
5. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій, з урахуванням змінених мотивів відповідно до постанови апеляційного суду, виходили з того, що цей спір не є публічно правовим, а отже його не належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства, натомість, зважаючи на характер і зміст спірних правовідносин, предмет спору, в оскаржуваному судовому рішенні висловлена позиція, згідно з якою розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить постановлені ними ухвали скасувати, а справу передати на новий розгляд.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про приватно-правовий характер даного спору, у зв`язку з чим порушили правила предметної юрисдикції, а відтак постановлені ними ухвали є незаконними та підлягають скасуванню.
8. У відзиві на касаційну скаргу третя особа - Релігійна організація "Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ" просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку щодо неналежності розгляду цієї справи у судах адміністративної юрисдикції.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. У жовтні 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т. Г., яка входить до складу постійної колегії суддів та з метою дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
12. Суддею-доповідачем, в порядку, визначеному статтею 340 КАС України, проведено підготовчі дії й ухвалою Верховного суду від 24.02.2020 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
13. Окрім цього, 22.10.2019 скаржник заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак, наведені заявником доводи, з урахуванням усталеної практики щодо предмету даного спору, не вказують на наявність підстав для цього у розумінні положень статті 346 КАС України в редакції, зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 02.10.2019 №142-IX, а отже таке клопотання задоволенню не підлягає.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як вбачається з встановлених судами обставин цієї справи, позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушених, на думку ОСОБА_1, його прав та законних інтересів, як засновника (учасника) та керівника Монастиря Святого Теодора Студита, у зв`язку із вчиненням Державним реєстратором, на підставі заяви третьої особи, реєстраційної дії №16447770007000381 від 15.05.2017 "корегування", якою проведено корегування реєстраційної дії від 20.03.2017 за №16441070006000381 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", відносно вищевказаної Релігійної організації.
15. Суди встановили, що внаслідок вчинення оскаржуваних позивачем дій відповідачів відбулось виключення ОСОБА_1 з числа засновників Релігійної організації "Монастир Святого Теодора Студита".
VI. Позиція Верховного Суду
16. Оцінюючи доводи сторін, Суд приходить до висновку, що фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії Державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про релігійну організацію стосовно її засновника.
17. Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, посилаючись, при цьому, на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
18. Однак, з підстав позову вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з тим, що таку реєстраційну дію проведено на підставі заяви третьої особи без згоди і відома ОСОБА_1, який, як він вважає, є засновником вищезгаданої релігійної організації.
19. Інші учасники справи проти таких доводів у судах попередніх інстанцій заперечували, та зазначали про наявність спору щодо встановлення особи, яка є засновником Релігійної організації "Монастир Святого Теодора Студита".
20. До того ж, у позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що звернення до суду з цим позовом обумовлено необхідністю захисту порушених, на його думку, прав та законних інтересів позивача, як засновника (учасника) та керівника Монастиря Святого Теодора Студита.
21. Тобто правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної організації. За змістом позовної заяви, доводів апеляційної та касаційної скарг вимоги позивача про визнання протиправним оскаржуваного рішення державного реєстратора подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.
22. Втім, звернення до суду має на меті захист прав особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Звернення до суду не може використовуватися як засіб позбавити іншу особу належних їй прав, навіть не безспірних, без пред`явлення позову саме до такої особи. Судовий захист прав одних осіб не може призводити до порушення прав інших.
23. Так, за змістом положень статей 2, 4, 19 КАС України, чинного станом на момент звернення до суду з цим позовом, до компетенції адміністративних судів, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, у яких хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.