ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 903/346/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я..
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 (судді: Крейбух О. Г., Тимошенко О. М., Юрчук М. І.) та рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2019 (суддя Костюк С. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг"
про стягнення 417 725,19 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" (далі - ТОВ "Тропік") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" (далі - ТОВ "Пакко Холдинг") про стягнення 417 725,19 грн, у тому числі: 254 060,29 грн пені, 142 752,81 грн інфляційних втрат, 20 912,09 грн - 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 526, 530, 612 Цивільного кодексу України та статей 193, 230, 265 Господарського кодексу України, а також пункт 8.2.1 укладеного між сторонами договору обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Крім того, позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 34 376,40 грн згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Пакко Холдинг", заперечуючи проти її задоволення, акцентувало, що позивач не довів виникнення у відповідача обов`язку оплатити поставлений товар на підставі пунктів 5.4.1 і 5.4.2 договору протягом 14 календарних днів, оскільки у наданих позивачем накладних не зазначено, що товар є імпортним чи акційним.
Так, відповідач наголосив, що згідно з проведеним ним розрахунком (наведеним у таблицях, доданих до відзиву), з урахуванням визначеного строку оплати - 25 календарних днів (а не 14, як наполягає позивач) суми пені, інфляційних втрат і 3 % має бути зменшено.
При цьому відповідач щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 34 376,40 грн зазначає про ненадання позивачем доказів на підтвердження суми і факту сплати її згідно з договором про надання правової допомоги, а також наголошує, що вважає заявлену позивачем до стягнення суму неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.07.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Пакко Холдинг" на користь ТОВ "Тропік" 142 752,81 грн інфляційних втрат, 20 912,09 грн - 3 % річних.
У задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 254 060,29 грн відмовлено.
Водночас суд першої інстанції стягнув з ТОВ "Пакко Холдинг" на користь ТОВ "Тропік" 16 022,80 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з постановою апеляційного суду рішення місцевого суду в частині стягнення 16 022,80 грн витрат на правову допомогу змінено, стягнуто з ТОВ "Пакко Холдинг" на користь ТОВ "Тропік" 12 555,47 грн витрат на правничу допомогу.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність нарахування зазначених сум з урахуванням 14-денного строку оплати товару із дати його поставки, що визначено у пункті 5.4.2 договору (з доповненнями згідно з договором про внесення змін від 06.02.2018 № 2).
Крім того, суд першої інстанції залишив без задоволення як необґрунтоване клопотання відповідача про зменшення нарахованих сум інфляційних та 3 % річних, а також про відстрочку виконання рішення.
2.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, суди дійшли висновку, що оскільки між сторонами немає домовленості щодо застосування штрафних санкцій у виді пені за порушення строків оплати, визначених у договорі про внесення змін від 06.02.2018 № 2, то вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 254 060,29 грн є безпідставними.
2.4. При цьому суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що оскільки позивач заявив про стягнення з відповідача 417 725,19 грн, натомість має бути стягнуто 163 664,90 грн, тобто 39,18 % від заявленої суми, з огляду на положення частини 2 статті 126 і частини 4 статті129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача необхідно стягнути 12 555,47 грн витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Тропік" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.07.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у сумі 254 060,29 грн і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Крім того, скаржник просить вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Скаржник наголошує, що згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 договору сторони визначили відповідальність за порушення строків розрахунків, передбачених у пункті 5.4 договору. Проте, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, суди дійшли висновку, що у договорі про внесення змін від 06.02.2018 № 2 до договору не передбачено домовленостей про застосування пені.
За змістом пунктів 5.4 і 5.5 договору покупець має оплатити поставлений товар протягом 25 календарних днів із дня поставки. Аналіз зазначених пунктів договору свідчить, що сторони домовилися про наявність певної допустимої суми заборгованості, яка зберігається за покупцем до припинення дії договору без застосування до нього заходів відповідальності.
Однак, підписавши договір, сторони у пункті 5.5 не визначили будь-якої суми заборгованості, що свідчить про невстановлення ліміту заборгованості покупця, а отже товар, поставлений за умовами договору, мав бути оплачений протягом 25 календарних днів без обмеження та застосування лімітів заборгованості. У разі порушення строків оплати відповідно до пункту 8.2.1 пункту 8.2 договору покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за кожен день прострочення.
Визнання покупцем обов`язку сплатити пеню у разі прострочення ним строків оплати підтверджується і поведінкою відповідача, а також змістом відзиву на позовну заяву, в якому ТОВ "Пакко Холдинг" фактично не заперечує, що порушило строки оплати, однак акцентує, що обрахунок пені має здійснюватися з урахуванням 25-денного строку оплати, а не 14-денного.
Не погоджується скаржник із висновками судів, що у договорах від 06.02.2018 № 1 і № 2 про внесення змін і доповнень до договору поставки сторони не передбачили нарахування пені у разі порушення строків розрахунків, оскільки, підписавши договір поставки, у пункті 5.4 сторони визначили загальний строк поставки (25 календарних днів), а підписавши договори № 1 і № 2 про внесення змін і доповнень, сторони доповнили пункт 5.4 цього договору підпунктами 5.4.1 та 5.4.2, в яких визначили спеціальний строк - 14 календарних днів щодо оплати акційного та імпортного товару.
Отже, скаржник наголошує, що оскільки у підпункті 8.2.1 пункту 8.2 договору поставки передбачено відповідальність у виді пені за порушення строків розрахунків, визначених у пункті 5.4 цього договору, в якому викладено підпункти 5.4.1 і 5.4.2, пеня, відповідно, застосовується, у тому числі, за порушення вимог підпунктів 5.4.1 і 5.4.2 пункту 5.4 договору поставки.
ТОВ "Тропік" у касаційній скарзі також наголошує на вирішенні аналогічного спору між тими самими сторонами у справі № 903/257/19, в якій на користь цього товариства з ТОВ "Пакко Холдинг" стягнуто, зокрема, і пеню за порушення строків оплати поставленого товару.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Пакко Холдинг" просить відмовити у її задоволенні, акцентуючи на правомірності висновків судів про відсутність між сторонами домовленості про застосування відповідальності у виді пені згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 договору за порушення строків оплати, визначених у підпункті 5.4.2 цього договору.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 06.02.2018 між ТОВ "Тропік" (постачальник) і ТОВ "Пакко Холдинг" (покупець) укладено договір поставки № 060218-02/1П (із протоколом розбіжностей), за змістом пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати товар у власність покупця відповідно до його замовлень, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
У пункті 3.1 договору передбачено, що асортимент і кількість товару сторони погоджують у замовленні і зазначають у накладних відповідно до погодженого сторонами замовлення.
Згідно з пунктом 5.4 договору оплату за поставлений товар у сумах, що перевищують ліміт, визначений у пункті 5.5 цього договору, покупець здійснює в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 25 календарних днів після його реалізації.
Відповідно до пункту 5.5 договору заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, яка зберігається за покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов`язань за договором, та становить (ліміт заборгованості) у сумі ------ (--------) грн, у тому числі податок на додану вартість. Зазначений ліміт заборгованості необхідно погасити (сплатити) у випадку розірвання або закінчення терміну дії цього договору після підписання сторонами акта звірки.
4.3. Суди попередніх інстанцій також установили, що 06.02.2018 між ТОВ "Тропік" і ТОВ "Пакко Холдинг" укладено договір про внесення змін № 1 до договору поставки, згідно з яким договір доповнено пунктом 5.4.1 у такій редакції:
"5.4.1 Оплата за поставку акційного товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника" (том 1, а. с. 97).
Крім того, 06.02.2018 між ТОВ "Тропік" і ТОВ "Пакко Холдинг" укладено договір про внесення змін № 2 до договору поставки, згідно з яким договір доповнено пунктом 5.4.2 у такій редакції:
"5.4.2 Оплата за поставку імпортного товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника" (том 1, а. с. 98).
4.4. Суди установили, що на виконання умов договору позивач у період із 01.09.2018 по 24.12.2018 поставив відповідачеві імпортний товар на загальну суму 6 834 461,64 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами без заперечень і скріпленими їх печатками.
Суд апеляційної інстанції з`ясував, що оплату отриманого товару відповідач здійснював із порушенням строків, визначених у пункті 5.4.2 договору № 2 про внесення змін до договору поставки, що передбачено у додатках № 1 та № 2 до позовної заяви, встановлено судом першої інстанції та не оспорюють сторони.
4.5. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Тропік" про стягнення з ТОВ "Пакко Холдинг" 254 060,29 грн пені, 142 752,81 грн інфляційних втрат, 20 912,09 грн - 3 % річних із посиланням, зокрема, на положення статей 526, 530, 612 Цивільного кодексу України та статей 193, 230, 265 Господарського кодексу України, пункт 8.2.1 укладеного між сторонами договору, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати поставленого товару.
4.6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Пакко Холдинг" на користь ТОВ "Тропік" 142 752,81 грн інфляційних втрат і 20 912,09 грн - 3 % річних, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог у цій частині, установивши порушення відповідачем строків оплати поставленого товару.
Судові рішення в цій частині учасники справи не оскаржують, у зв`язку з чим та з огляду на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час відкриття касаційного првоадження) судові рішення в цій частині не переглядаються.
4.7. Водночас, установивши факт порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені через відсутність домовленості між сторонами про застосування штрафних санкцій у виді пені за порушення строків оплати, визначених у договорі про внесення змін від 06.02.2018 № 2 (на підставі якого здійснено розрахунок пені).