ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4922/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" - Волкодав І.Ю., адвокат (дов. від 19.12.2019),
відповідача - публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" - Волкодав І.Ю., адвокат (ордер від 12.03.2020),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2019 (суддя Усатенко І.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 (колегія суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Козир Т.П., Агрикова О.В.)
зі справи № 910/4922/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" (далі - Товариство)
до публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - Банк),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест" (далі - Компанія),
про визнання зобов`язань припиненими.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про визнання зобов`язання припиненим.
Позовні вимоги мотивовані відмовою Банку у проведенні заліку зустрічних однорідних вимог та необхідністю захисту прав й інтересів Товариства. Так, за твердженням позивача, останній є боржником перед Банком за кредитним договором від 13.06.2008 № 448, а Банк, у свою чергу, є боржником Компанії (третьої особи у справі) за договором банківського вкладу від 10.06.2014 № 1735.002, яка (Компанія) виступила майновим поручителем Товариства. Позивач та його майновий поручитель повідомили Банк про залік зустрічних однорідних вимог, проте Банк відповів відмовою, посилаючись на те, що учасники позивача та майнового поручителя є ті ж самі фізичні особи, що свідчить про те, що позивач та його майновий поручитель фактично є однією і тією ж особою за практикою Європейського суду з прав людини (справа 21156/93 G.H. vs Luxembourg). З посиланням на однорідність грошових вимог учасників позивач звернувся з даним позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 зі справи № 910/4922/19, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що припинення зобов`язань Банку перед третьою особою за договором банківського вкладу та припинення зобов`язань позивача перед Банком за кредитним договором суперечить вимогам статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зобов`язання за кредитним договором від 13.06.2008 № 448 виконані боржником у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли помилкових висновків щодо недотримання Товариством усіх умов для зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок, про неможливість визнання зобов`язання з повернення кредиту за кредитним договором припиненим.
За твердженням скаржника, обмеження, встановлені статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюються на спірні правовідносини.
Скаржник стверджує, що Товариство та Компанія фактично є однією і тією ж юридичною особою, оскільки учасниками та кінцевими беніфіціарами даних юридичних осіб є одні й ті ж самі фізичні особи - власники, тому вимоги за кредитним договором та договором банківського вкладу є зустрічними.
З посиланням на практику, викладену у постанові Верховного Суду України, скаржник зазначає про те, що суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень помилково зазначили, що лист Компанії від 12.07.2017 № 298 та лист Товариства від 12.07.2017 № 20 за своїм змістом не є правочинами про зарахування зустрічних однорідних вимог. За твердженням Товариства, з текстів зазначених листів вбачається пропозиція щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Також скаржник, з посиланням на справи Європейського суду з прав людини, зазначає, що суди безпідставно не застосували практику названого Суду (в якій Суд визнав факт нерозривної пов`язаності між власниками компанії та самими компаніями), чим порушили приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи інших учасників справи
Банк у відзиві на касаційну скаргу зазначив про безпідставність її доводів та просив рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Компанія відзив на касаційну скаргу не надала.
Розгляд заяв, клопотань учасників справи
Після відкриття касаційного провадження у справі № 910/4922/19 та призначення справи до розгляду від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про заміну відповідача у справі його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
10.03.2020 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони правонаступником, відповідно до яких позивач просить Суд відмовити у задоволенні зазначеної заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 зі справи відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
У зв`язку з викладеним, відзив на касаційну скаргу, який надійшов від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та клопотання названого Товариства про долучення доказів до матеріалів справи, Суд залишає без розгляду.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій у справі, зокрема, встановлено таке.
13.06.2008 Банком (кредитодавець) та Товариством (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 448 (далі - Кредитний договір).
Додатковою угодою від 19.04.2016 № 28 до Кредитного договору внесені зміни до пункту 1.2 Кредитного договору, відповідно до якого в межах періоду, вказаного у пункту 1.1 цього договору, кредитна лінія відкривається позивачу у розмірі 14 850 000,00 гривень.
Додатковою угодою від 08.06.2016 № 29 до Кредитного договору внесені зміни до пункту 1.1 Кредитного договору, яким передбачено, що відповідач з 13.06.2008 по 06.06.2018 включно відкриває позивачу відновлювальну кредитну лінію у гривні.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позивача за Кредитним договором (згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору), 13.06.2008 Банком (заставодержатель) та Компанією (заставодавець) укладений договір застави майнових прав № 448/1, згідно з яким Компанія в забезпечення своєчасного та повного виконання Товариством зобов`язання за Кредитним договором, передає заставодержателю в заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права за Договором банківського вкладу, що укладений заставодавцем та Банком (пункт 1.1 Договору застави). Предметом застави є право вимоги, що належить заставодавцю за Договором банківського вкладу та полягає у праві вимоги повернення Банком частини грошових коштів в сумі 15 700 000,00 грн, розміщених заставодавцем на термін до 08.06.2018 на вкладному рахунку № НОМЕР_1 в Банку за Договором банківського вкладу від 17.01.2008 № 384/4, який укладений заставодавцем та Банком (згідно з Договором застави в редакції додаткової угоди від 08.06.2016 № 24).
10.06.2014 Банком та Компанією як вкладником укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Раціональний" № 1735.002, відповідно до умов якого Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (вкладний рахунок) у національній валюті України для розміщення вкладником банківського вкладу.
Сума вкладу за Договором банківського вкладу від 10.06.2014 № 1735.002, з урахуванням укладених додаткових угод до нього, становить 15 700 000,00 грн.
Згідно з банківською випискою станом на 30.04.2017 на рахунку № НОМЕР_1 у Банку, який належить Компанії, обліковувалися грошові кошти у розмірі 15 700 000,00 грн.
На підставі рішення правління Національного банку України від 24.04.2017 № 264-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Вказаним рішенням розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24.04.2017 до 23.05.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку, визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків Департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24.04.2017 до 23.05.2017 включно.
Відповідно до рішення правління Національного банку України від 22.06.2017 № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.06.2017 № 2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку з 24.06.2017 до 23.06.2019 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів Банку у порядку, визначеному зазначеним Законом, крім повноважень у частині організації реалізації активів Банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на два роки з 24.06.2017 до 23.06.2019 включно.
18.07.2017 Компанія звернулося до Уповноваженої особи Фонду, ліквідатора Банку із заявою від 12.07.2017 № 297 про включення до реєстру кредиторів, відповідно до якої просило: включити вимоги Компанії на суму 34 318 017,88 грн. до акцептованих вимог кредиторів Банка, а саме: 19 241 810,51 грн. - до реєстру вимог фізичних осіб відносно яких Компанія виступає як управитель [кошти фізичних осіб, перераховані до Фонду фінансування будівництва (ФФБ)] та 15 076 207,37 грн. - до реєстру вимог юридичних осіб; кошти фізичних осіб перерахувати на рахунки фондів фінансування будівництва, а кошти, які належать юридичній особі - Компанії - на рахунок у ПАТ КБ "Приватбанк".
27.07.2017 Компанія звернулася до Уповноваженої особи Фонду з листом № 309 (доповнення до листа від 12.02.2017 № 297), в якому зазначила, що у разі прийняття Банком обґрунтованого рішення щодо неможливості включення частини вимог кредитора до реєстру вимог фізичних осіб слід включити до реєстру вимог юридичних осіб усі вимоги на суму 34 318 017,88 грн.
18.07.2017 Товариство звернулося до Банку з листом від 12.07.2017 № 20 про неможливість обслуговування кредиту та пропозицією щодо розв`язання проблеми. Позивач пропонував за згодою сторін припинити Кредитний договір та договір застави майнових прав № 448-1, а також погасити заборгованість Товариства перед Банком по кредиту шляхом зарахування відповідної суми коштів з предмета застави - коштів на депозитному рахунку Компанії № 265033017351.002 (основна заборгованість - 14 300 000,00 грн. та відсотки по кредиту).
Лист аналогічного змісту був поданий і Компанією як поручителем за Кредитним договором (лист від 12.07.2017 № 298, адресований Банку).
Вказаними листами, за твердженням позивача, Товариство та Компанія повідомили Банк про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог за Договором банківського вкладу та Кредитним договором у порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України.
Листом від 20.07.2017 № 331/01л Банком повідомлено Товариство про відсутність правових підстав для проведення заліку зустрічних однорідних вимог.
Відповідач звернувся до позивача з вимогою від 16.11.2017 № 2078/25.1/2Л про усунення порушення зобов`язань (вимога отримана 30.11.2017 № 335), в якій просив погасити заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 15 606 796,70 грн.
Листом від 01.02.2018 № 7/бт-Л позивачу надано довідку, згідно з якою станом на 31.01.2018 заборгованість позивача як позичальника за Кредитним договором складає: 14 300 000,00 грн. - за основним боргом, 1 249 780,40 грн. - за нарахованими процентами за користування кредитними коштами, 514 168,49 грн. - штрафні санкції.
У зв`язку з відмовою відповідача у проведенні заліку зустрічних однорідних вимог позивач звернувся з даним позовом до суду, зазначаючи про наявністю визначених статтею 601 Цивільного кодексу України та статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" умов для припинення зобов`язання позивача за Кредитним договором з повернення кредиту в розмірі 14 300 000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1 249 780, 40 грн.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;
- частина перша статті 509:
зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
частина перша статті 510:
- сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина перша статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
стаття 572:
- в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави);
стаття 589:
- у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором;
частини перша, друга статті 598:
- зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом;
стаття 590:
- звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави;
стаття 601:
- зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
стаття 602:
- не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4 1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом;
частини перша та третя статті 1049:
- позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок;
частини перша та друга статті 1054:
- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
частина третя статті 202:
- до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
частина третя статті 203:
- господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
частина перша статті 36:
- з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення;
пункт 4 частини п`ятої статті 36:
- під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
- наслідки початку процедури ліквідації банку визначено статтею 46 Закону;
пункт 8 частини другої статті 46: