ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/3209/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Мамотенко О.П.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - Ільченко І.В.,
третьої особи - не з`явився,
прокуратури - Голуб Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"
на рішення Господарського суду Запорізької області
у складі колегії суддів: Проскуряков К. В., Азізбекян Т. А., Мірошниченко М. В.
від 03.07.2019 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Березкіна О. В., Іванов І. Г., Антонік С. Г.
від 09.12.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"
до Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Запоріжжі, Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України
за участю Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України
про стягнення 2 749 201,39 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Запоріжжі про стягнення збитків у розмірі 2 749 201,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Відділом урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Запоріжжі зобов`язань за договором №66/10 від 05.02.2010, а саме, не доставкою до пункту призначення цінного відправлення оголошеною цінністю 2 749 201,39 грн, позивач поніс збитки у зазначеному розмірі.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
05 лютого 2010 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (надалі - Замовник) та Відділом урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Запоріжжя (надалі - Виконавець) було укладено договір №66/10 (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого (в редакції додаткової угоди №2 від 04.04.2016), Виконавець організовує і забезпечує доставку цінних відправлень Замовника на умовах вказаних нижче. Конфіденційність і збереження доставки гарантується Виконавцем.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 04.04.2016) Виконавець забезпечує доставку відправлень Замовника на адресу юридичних осіб в обласних центрах України, м. Запоріжжя, м. Кременчук, Полтавської області, м. Київ з використанням встановлених фельд`єгерських маршрутів та виконує доставку до м. Дніпропетровськ та з м. Дніпропетровська до м. Запоріжжя з використанням спеціального автомаршруту.
У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що термін доставки відправлень по території України від Замовника до одержувача становить 2 доби (не враховуючи день приймання відправлення Виконавцем, а також вихідні і святкові дні).
Відповідно до пункту 3.2 Договору на відправлення, що передаються Виконавцю, Замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленнями Виконавцю, а третій, з підписом і печаткою Виконавця, залишається у Замовника. При оформленні реєстру Замовник повинен обов`язково вказувати номер Договору.
У пункті 3.4 Договору сторони визначили, що пересилці не підлягають: відправлення на адресу іноземних фірм і фізичних осіб, небезпечні матеріали (вибухівка, отрута, речовини, які розплавляються, різного роду гази та інше) вибухові пристрої, речовини і матеріали, які можуть самозайматися, радіоактивні, інфекційні речовини, тварини, комахи, продукти харчування, холодна та вогнепальна зброя, наркотики та пристосування до їх використання, а також інші предмети і речовини заборонені для пересилки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку".
Згідно з пунктом 5.1 Договору Виконавець зобов`язався прийняти відправлення Замовника відповідно до пункту 2.2 та статті 3 Договору (пункт 5.1.1); доставити відправлення Замовника до пункту призначення в строк, передбачений пунктом 2.4 Договору (пункт 5.1.2); під час доставки відправлень Замовника Виконавець зобов`язаний забезпечити їх збереження та конфіденційність (пункт 5.1.3).
Відповідно до пункту 6 Договору Замовник та Виконавець звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків по Договору, якщо невиконання є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення Договору в результаті подій, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними способами. До таких подій відносяться стихійні лиха, пожежі, землетруси та інші природні явища, а також страйки, військові дії, повстання, рішення органів державної влади та Національного банку України, що призвели до неможливості виконання умов Договору.
Згідно з пунктами 7.1.1, 7.1.2 Договору Виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від Замовника відправлення у межах оголошеної цінності, за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного та суми нестачі, та за рішенням суду. Відповідальність Виконавця перед Замовником за збереження відправлень починається з моменту їх приймання у встановленому порядку від Замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.
Пунктом 7.1.4 Договору обумовлено, що Виконавець не несе відповідальність за вміст відправлення.
Умовами пункту 7.2 Договору визначено, що Замовник відповідає за вкладене відповідно до пункту 3.4 Договору, оформлення, упаковку і правильність вказаної адреси.
Відповідно до пункту 10.1 Договору він вступає в силу з дня його підписання обома сторонами, діє протягом року і автоматично подовжується, якщо жодна із сторін не виявить письмового бажання його скасувати.
Додатком №1 до Договору сторонами визначено тарифи на послуги, що надаються за Договором.
15 листопада 2016 року в межах Договору Замовник передав Виконавцю цінне відправлення для його доставки з Регіонального відділення Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" у м. Київ (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7) до приміщення Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" у м. Запоріжжя (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39Д), що підтверджується реєстром №1 на кореспонденцію, що направляється через Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку.
Відповідно до зазначеного реєстру Замовником передано, а Виконавцем прийнято без жодних зауважень і застережень відправлення з оголошеною цінністю 2 749 201,39 грн.
Цінність посилки була визначена виходячи із вартості вкладення у ній, а саме: 70000,00 доларів США, 34 000,00 євро, 160,00 канадських доларів. Такі грошові кошти відповідно до прибутково-видаткових касових ордерів №1992-1, №1992-2, №1993-3 від 15.11.2016 було складено в інкасаторську сумку та разом з супровідним касовим ордером №б/н від 15.11.2016 опломбовано пломбіратором №4 на дві пломби, разом з ярликом на якому вказано оголошену цінність відправлення, адреси Відправника та отримувача. Цінне відправлення разом з двома примірниками реєстру були передані представнику Виконаця, а 3-й примірник залишився в касових документах Замовника.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що Замовник повідомив Виконавця про вміст відправлення.
Виконавець не володів інформацією про вміст вкладеного відправлення, яке пересилалось, оскільки ним не проводився огляд наданого Замовником відправлення.
Позивач не надав жодних документів, які б підтверджували взяття Виконавцем на себе зобов`язання прийняти та доставити саме грошові кошти та працівником Виконавця від Замовника приймався лише пакет з оголошеною цінністю, а не валюта готівкою.
Відповідно до листа Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" від 10.10.2018 № 08-02-7886 операції під час передання готівки до приміщення Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" у м. Запоріжжя цінним відправленням відображено в бухгалтерському обліку 15.11.2016 за балансовими рахунками 1007 "Банкноти та монети в дорозі" в кореспонденції з рахунками 1002 "Банкноти та монети в касі відділень банку", а саме: 1007.0.01.0000173 - 70 000,00 доларів США, 1007.7.01.0000173 - 34 000,00 євро, 1007.9.01.0000342 - 160,00 канадських доларів. За вказаними сумами заборгованості сформовано резерви за балансовими рахунками 1090 "Резерви за готівковими коштами, наявність яких є непідтвердженою": 1090.7.01.0000005 - 70 000,00 доларів США, 1090.6.01.0000006 - 34 000,00 євро, 1090.4.01.0000008 - 160,00 канадських доларів. На підтвердження вказаного позивачем надано до матеріалів справи копії виписок по рахункам 1007 та 1090.
16 листопада 2016 року невідомими особами було здійснено збройний напад на військовослужбовців ГУУФЗ Держзв`язку, які виконували доставку цінних відправлень, у тому числі, відправлення за Договором маршрутом Київ-Запоріжжя.
Внаслідок вказаного нападу, невідомими особами було здійснено відкрите викрадення, в тому числі, цінностей Замовника, які передавались з м. Києва до м. Запоріжжя за реєстром №1 від 15.11.2016 на підставі Договору. За даним фактом Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №12016042010000292, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України.
За вказаним фактом Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України також відкрито кримінальне провадження №42016040010000298, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 185, частини 2 статті 418 Кримінального кодексу України за фактом таємного викрадення грошових коштів на загальну суму 29 714 387,24 грн та банківського металу (золото 959 ХAU) загальною вагою 1 295 грам. Зазначене кримінальне провадження відкрито відносно військовослужбовців (співробітників) Виконавця.
До матеріалів справи залучено акт службового розслідування від 15.12.2016, за результатом якого комісія встановила порушення молодшим лейтенантом Маслаком С.В. та молодшим лейтенантом Шкурко С.В. статті 16 розділу 1 частини 1 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України", Закону України "Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних сил України", пунктів 180-182, 185 Інструкції Державної фельд`єгерської служби України, затвердженої наказом Міністерства транспорту №8с від 30.03.1995 та Посадової інструкції офіцера фельдзв`язку, що призвело до втрати частини цінних відправлень та до настання тяжких наслідків.
Недоставка наданого Замовником відправлення сталась не з вини Виконавця, а в силу подій, які останній не міг передбачити та усунути, а саме, внаслідок нападу на військовослужбовців при виконанні своїх службових обов`язків, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 42016040010000298.
22 листопада 2016 року Замовник звернувся до Виконавця із претензією №5298 про відшкодування завданих збитків в межах оголошеної цінності відправлення, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 2 749 201,39 грн, яка була залишена Виконавцем без задоволення.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не надано доказів здійснення перевірки вмісту відправлення Виконавцем, не дотримано вимоги Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45 та порушено норми Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, не надано належних доказів на підтвердження наявності протиправних дій Виконавця під час виконання умов Договору, наявності усіх елементів складу господарського правопорушення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суди не застосували до спірних відносин Інструкцію про порядок перевезення відправлень з оголошеною цінністю, затверджену наказом Головного управління державної фельд`єгерської служби України від 07.05.2004 № 132, Інструкцію Державної фельд`єгерської служби України, затверджену наказом Міністерства транспорту від 30.03.1995 № 8с;
- суди неправильно кваліфікували встановлені у справі обставини, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відсутність складу цивільного правопорушення;
- суди припустилися неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють питання відшкодування збитків у договірних відносинах;
- суди не виконали визначеного у статті 86 Господарського процесуального кодексу України обов`язку і не навели у рішеннях жодного мотиву, з якого відхилили усі й кожен із наданих позивачем доказів.
6. Доводи інших учасників справи
Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Військова прокуратура Запорізького гарнізону Південного регіону України подали відзиви на касаційну скаргу позивача, в якому просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом даного спору є вимога про стягнення збитків у розмірі 2 749 201,39 грн, завданих внаслідок неналежного виконання Виконавцем умов Договору, а саме, втрати переданих Замовником цінностей.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.
Положеннями статті 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" передбачено, що до загальної структури державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" визначено, що головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначені для організації і забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління та інших юридичних осіб відповідно до законодавства.
Пунктом 4 частини 1 статті 15 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" передбачено, що для забезпечення виконання покладених на неї обов`язків Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України має право надавати фізичним або юридичним особам на договірних засадах послуги, безпосередньо пов`язані із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України завдань, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Порядку визначення вартості та надання платних послуг Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29.09.2016 № 600 (надалі - Порядок), встановлено особливості визначення вартості та надання Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України платних послуг державним органам, органам місцевого самоврядування та іншим юридичним особам відповідно до пункту 5 частини 5 та пункту 4 частини 6 статті 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", Переліку платних послуг, що надаються Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1105.
У вказаному Порядку визначено, зокрема, наступні терміни:
- замовник - державний орган, орган місцевого самоврядування та інші юридичні особи, яким надаються платні послуги із забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком на договірних засадах;
- цінне відправлення - відправлення з оголошеною цінністю, визначеною замовником, яке прийняте для доставки Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1105 затверджено Перелік платних послуг, що надаються Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, серед якого зазначено, зокрема, доставка кореспонденції та/або цінних відправлень співробітником Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку з прийманням у приміщенні замовника за його заявою: без використання автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку; з використанням автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку.
Статтею 2 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення (фельд`єгерського і спеціального зв`язку) провадиться відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок спеціального призначення - складова частина поштового зв`язку України, призначена для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.
Пунктами 8, 13, 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" визначено, що спеціальний зв`язок - зв`язок, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; система спеціального зв`язку - сукупність обладнання, засобів, комплексів та систем обробки, передачі, технічного та криптографічного захисту інформації, що організаційно, технічно та функціонально поєднані в єдине ціле, призначена для забезпечення користувачів спеціальним зв`язком; засіб спеціального зв`язку - апаратний, апаратно-програмний засіб, який призначений для обробки інформації з обмеженим доступом у складі системи спеціального зв`язку, але не реалізує криптографічних перетворень інформації.
Аналізуючи наведені положення законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що фельд`єгерський зв`язок входить до системи поштового зв`язку України і регулюється нормами Закону України "Про поштовий зв`язок" з урахуванням особливостей, передбачених нормами спеціального законодавства, а діяльність у сфері фельд`єгерського зв`язку здійснюється відповідно до законодавства України.
За змістом статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі - Правила надання послуг поштового зв`язку), у внутрішніх поштових відправленнях пересилаються предмети, не заборонені для пересилання.