ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №815/3107/16
адміністративне провадження №К/9901/19861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (головуючий суддя - Іванова Є.А.)
та на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді - Бітова А.І., Милосердного М.М.)
у справі №815/3107/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оделеко"
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оделеко" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правильність визначення своїх податкових зобов`язань та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000112203 від 22.01.2016. В решті позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ "Даммара", ПП "Енергодар Т" угод. При цьому Одеський окружний адміністративний суд зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 №0000102203 не підлягає скасуванню, оскільки вважається відкликаним згідно з рішенням Державної фіскальної служби України від 10.06.2016 №12936/6/99-99-11-01-01-25.
Позивач та відповідач не погодившись з зазначеною постановою, оскаржили її в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оделеко" задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов задоволено в повному обсязі:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оделеко" з податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю та приватним підприємством Енергодар Т" на суму 196 733 грн за основним платежем та 98 367 грн за штрафними санкціями;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000112203 від 22 січня 2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Оделеко" з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн за основним платежем та 3 483 грн за штрафними санкціями.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ "Даммара", ПП "Енергодар Т" угод, при цьому вказав, що податкове повідомлення-рішення відповідача №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 196 733 грн за основним платежем та 98 367 грн за штрафними санкціями за результатами адміністартивного оскарження не скасовано та порушує права позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що помилково не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 в частині задоволених позовних вимог, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Даммара", ПП "Енергодар Т" у періоді, що перевірявся реально не виконувались, натомість були спрямовані на мінімізацію грошових зобов`язань Товариства.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Малиновському районі проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ "Даммара" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, ПП "Енергодар Т" за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, ТОВ "Будкомплект 2000" за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та з 01.04.2015 по 30.04.2015.
За результатами перевірки складено акт від 29.12.2015 №000236/15-52-22-03/34674673/7697/131 (далі - Акт перевірки, том а.с. 13-46).
Згідно з висновками Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 431 733 грн, у тому числі по періодах: вересень 2014 року - 96 733 грн, жовтень 2014 року - 100 000 грн, лютий 2015 року - 135 000 грн, квітень 2015 року - 100 000 грн;
- п.п. 138.1.1 п. 138.1. п. 138.2, п. 138.3, п. 138.4, п. 138.8, п.п. 138.8.1, п. 138.1. ст. 138, п.п. 139.19, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого платником занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6 965 грн. (т. 1, а.с. 13-46).
На підставі Акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 22.01.2016:
- №0000102203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 647 600, 00 грн, з яких за основним платежем - 431 733 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 215 867 грн;
- №0000112203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 10 448, 00 грн, з яких за основним платежем - на 6 965 грн, та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 483 грн (том1 а.с. 52, 54).
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, 08.02.2016 Товариство звернулося до ГУ ДФС в Одеській області зі скаргою, за результатами розгляду якої, рішенням ГУ ДФС в Одеській області №10/15-32-10-01-07 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.
В подальшому позивач оскаржив зазначене рішення ГУ ДФС в Одеській області та податкові повідомлення - рішення до ДФС України.
Рішенням ДФС України від 10.06.2016 №12936/6/99-99-11-01-01-25 скаргу Товариства задоволено частково, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі від 22.01.2016 №0000102203 в частині зменшення Товариству податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будкомплект 2000" і штрафних санкцій у відповідній частині скасовано. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін (том 1, а.с. 56-65).
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.