1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 березня 2020 року

Київ

справа №823/196/17

адміністративне провадження №К/9901/36346/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 (суддя Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (судді: Твердохліб В.А. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі №823/196/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.06.2016 №85-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 7 780,58 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилковість нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік, зважаючи на те, що рішення Черкаської міської ради від 22.01.2015 № 2-672 "Про затвердження положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси" може бути застосовано до правовідносин з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які виникли з 01 січня 2016 року, адже його не було прийнято та опубліковано у строк, визначений пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, тому вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Задовольняючи позовні суди виходили з того, що застосування контролюючим органом положень статті 266 Податкового кодексу України з метою оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі рішення Черкаської міської ради від 22.01.2015 № 2-672 "Про затвердження положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси" не може мати місце у 2015 році, з урахуванням норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, оскільки вказане рішення місцевої ради прийняте в січні 2015 році та не могло бути застосовано в 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду податок на майно, відмінне від земельної ділянки міг вважатися встановленим місцевою радою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивач є власником нерухомого майна загальною площею 638,8 кв.м., що є нежилими приміщеннями.

03.06.2016 контролюючим органом на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 85-13, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 7 780,58 грн.

Також судами встановлено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси встановлений рішенням Черкаської міської ради 22.01.2015 № 2-672 "Про затвердження положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 4 та 266 Податкового кодексу України, а також того, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII не вносились зміни до елементів податків та зборів, а ним було запроваджено новий вид податку - "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Пункт12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

10.2 Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

10.3 Пункт 12.5 статті 12 Податкового кодексу України.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

11. Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71-VIII).

11.1 Пункту 4 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.

Рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Причому норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.


................
Перейти до повного тексту