ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №815/2961/17
провадження №К/9901/50290/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Скрипченка В. О. (головуючий), Бойка А. В., Осіпова Ю. В.
І. Суть спору
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (надалі - ТУ ДСА, відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1, судді Теплодарського міського суду Одеської області, суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги виходячи із розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 гривень, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік";
1.2. зобов`язати ТУ ДСА нарахувати та виплатити ОСОБА_1, судді Теплодарського міського суду Одеської області, суддівську винагороду за період від 1 січня 2017 року до 6 березня 2017 року, матеріальну допомогу та вихідну допомогу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати в сумі 3200 гривень.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідач усупереч вимогам статті 130 Конституції України та статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" при обчисленні виплаченої йому суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги застосував норми пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 1 червня 2016 року № 1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VII).
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність застосування до спірних правовідносин пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VII.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 ОСОБА_1 призначений строком на п`ять років на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області.
5. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 10 квітня 2008 року № 261-VI позивача обрано на посаду судді безстроково.
6. На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2017 року № 261/0/15 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Теплодарського міського суду Одеської області у зв`язку з поданням зави про відставку.
7. Згідно з довідкою ТУ ДСА за період січень-березень 2017 року позивачу нараховано та виплачено 203983,58 гривень, із яких заробітна плата за січень - 25600 гривень, за лютий - 46254,55 гривень, березень - 132129,03 гривень (компенсація за невикористану відпустку - 55323,03 гривень, вихідна допомога - 76800 гривень.
8. Нарахування посадового окладу позивача за вказаний період здійснювалось із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у розмірі 1600 гривень.
9. Уважаючи протиправним застосування у спірних правовідносинах пункту 3 розділу І "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VII, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2017 року позов задовольнив повністю:
10.1. визнав протиправною бездіяльність ТУ ДСА щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1, судді Теплодарського міського суду Одеської області, суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 3200 гривень, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік";
10.2. зобов`язав ТУ ДСА нарахувати та виплатити ОСОБА_1, судді Теплодарського міського суду Одеської області, суддівську винагороду за період з 1 січня 2017 року до 6 березня 2017 року, матеріальну допомогу та вихідну допомогу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати в сумі 3200 гривень.
11. Таке своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що Закон № 1774-VII не є законом про судоустрій, а тому його застосування під час обчислення суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги позивачу за січень-березень 2017 року є протиправним.
12. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2018 року скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року й ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
13. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із безпідставності позову з огляду на правомірність застосування при обчисленні виплачуваної позивачеві суддівської винагороди вищевказаної законодавчої норми.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
15. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на протиправності застосування при обчисленні його посадового окладу та визначенні розміру суддівської винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги за січень-березень пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VII.
16. У касаційній автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. ТУ ДСА подало відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.