ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2020 року
Київ
справа №813/1220/16
адміністративне провадження №К/9901/17313/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, прийняту у складі головуючого судді Гулика А.Г., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: Качмара В.Я. (головуючий), Гінди О.М., Ніколіна В.В.
І. Суть спору
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ), в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ від 04.04.2016 №17-0 "Про звільнення працівників";
1.2. - поновити позивача на посаді головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області або на рівнозначній посаді.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що під час його звільнення із займаної посади, у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників, відповідач не врахував вимог частини першої статті 42 КЗпП України, яка визначає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Позивач посилається на те, що при його звільненні з займаної посади відповідач не взяв до уваги його високої кваліфікації та продуктивності праці, наявності тривалого безперервного стажу роботи в органах податкової служби (більше 10 років). Крім того, на утриманні в позивача є дружина та двоє неповнолітніх дітей та він є єдиним членом сім`ї з самостійним заробітком. З урахуванням наведеного позивач уважає, що він мав переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією. Тому, на думку позивача, відповідач протиправно не запропонував йому іншої роботи.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 працював в органах державної податкової служби з листопада 2003 року. Згідно з наказом відповідача від 04.02.2015 №7-0 "Про переведення та призначення" (а.с 6) позивача переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ.
4. Відповідно до наказу Городоцької ОДПІ від 04.04.2016 №17-0 "Про звільнення працівників" (а.с. 7) позивача звільнено з займаної посади, у зв`язку із реорганізацією і скороченням штатної чисельності згідно з пункту 1 статті 40 КЗпП України.
5. Не погодившись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016 позов задовольнив повністю.
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що фактично посада яку займав позивач не була скорочена, при цьому, під час звільнення не було враховано кваліфікацію, стаж, заохочення ОСОБА_1 та його переважне право перед іншими менш кваліфікованими працівниками на залишення на роботі.
8. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі Городоцька ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
10. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що позивач не мав переважного права в порівнянні з іншими працівниками.
11. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
14. Згідно із положеннями пункту 4 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
15. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю (частина третя статті 87 Закону України "Про державну службу").
16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
17. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
18. Частиною четвертою статті 36 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
20. Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
21. Відповідно до частини першої та другої статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
22. Вимогами частини третьої статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
23. Положеннями частини першої статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
24. Згідно з Класифікатором професій (ДК 003:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов`язки відповідної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки.
25. З аналізу наведеного визначення можна зробити висновок, що кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією.
26. Частиною третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
27. Отже, положення частини третьої статті 49-2 КЗпП України декларує дві імперативні норми. По-перше, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення пропонує працівникові іншу роботу. По-друге, під іншою роботою на тому ж підприємстві, установі, організації в даній статті КЗпП України мається на увазі, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, досвіду роботи та стану здоров`я і які може виконувати працівник, і не лише за місцем роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які були в юридичної особи упродовж періоду від вручення працівнику письмового попередження про звільнення із займаної посади у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці по день його звільнення.
28. Тобто, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
29. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
VI. Оцінка Верховного Суду
30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
31. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є правомірність звільнення позивача з посади головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ.
32. Як убачається із встановлених судами обставин справи ОСОБА_1 працював в податкових органах, а згідно наказу Городоцької ОДПІ від 04.02.2015 №7-0 "Про переведення та призначення" (а.с.6) позивача переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення ОДПІ.
33. Відповідно до наказу ДФС від 05.11.2014 №245 "Про затвердження чисельності працівників окремих державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС" затверджено чисельність працівників Городоцької ОДПІ в кількості 130 штатних одиниць. Наказом відповідача від 09.12.2014 №2 введено в дію структуру Городоцької ОДПІ (а.с.34).
34. На виконання вимог пункту 3 наказу ДФС від 24.09.2015 №726 та пункту 2.1 наказу ДФС від 25.09.2015 №731 "Про внесення змін до окремих наказів ДФС" затверджено чисельність працівників Городоцької ОДПІ в кількості 127 штатних одиниць та внесено зміни до штатного розпису.