ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа №560/1689/19
адміністративне провадження №К/9901/26079/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Блонський В. К.) від 06 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Моніч Б. С., судді: Капустинський М. М., Охрімчук І. Г.) від 01 серпня 2019 року у справі за його позовом до слідчого другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Хмельницький Шабатури Максима Володимировича про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до слідчого другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Хмельницький Шабатури М. В., у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати слідчого другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Хмельницький Шабатури М. В. вчинити певні процесуальні дії на виконання вимог чинного законодавства та ухвал слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2019 року у справах № 686/1236/19 та № 686/12451/19, а саме: внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- визнати порушення його законних прав та інтересів, гарантованих Контитуцією України, Положеннями та вимогами законодавства.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури до суду має здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), і не може бути предметом оскарження у порядку, визначеному КАС України.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки предметом позову є допущена працівником слідчого органу протиправна бездіяльність щодо розгляду заяви позивача, адресованої відповідачу, як суб`єкту владних повноважень.
07 жовтня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 11 березня 2020 року призначив її до розгляду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 560/1679/19.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржує протиправну, на його думку, бездіяльність слідчого другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР у м. Хмельницький Шабатури М. В. щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявами про злочини від 03 січня та 02 квітня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.